Україна приєднується до Глобальної мережі цифрових документів охорони здоровʼя ВООЗ
Джерело: Міністерство охорони здоров’я України
Уряд ухвалив рішення про приєднання України до Глобальної мережі цифрових документів охорони здоровʼя ВООЗ.
Ще влітку 2021 року Україна стала однією з перших держав, які не є членами ЄС, але приєдналися до Довірчої мережі ЄС, та отримали визнання всіма державами-членами мережі сформованих COVID-сертифікатів.
Відтак, Україна стала однією з перших країн світу, чиї COVID-сертифікати в застосунку “Дія!” ЄС офіційно визнав. Загалом українці згенерували 12,2 млн COVID-сертифікатів у “Дії”.
З огляду на успішність використання COVID-сертифікатів, Всесвітня організація охорони здоровʼя нині створює Глобальну мережу цифрових документів охорони здоровʼя ВООЗ. Мережа покликана розширити практики використання цифрових документів у медичній сфері в межах всіх держав, які є її учасницями.
У відомстві пояснили, що для України це – важливий крок, оскільки після приєднання до Глобальної мережі ВООЗ зʼявляється можливість розширити перелік цифрових медичних документів, що будуть формуватися так само легко, як і COVID-сертифікати. Водночас для українців, які мають COVID-сертифікати у “Дії”, нічого не зміниться. Ці документи залишаються чинними та функціонують і надалі.
“Навіть попри офіційне завершення пандемії COVID-19 для підтвердження наявного епідеміологічного захисту у світі продовжуватимуть використовувати COVID-сертифікат. І саме для цього Україна приєднується до Глобальної мережі ВООЗ. Українцям, які мають COVID-сертифікати, нічого додатково робити не потрібно – їхні сертифікати є чинними в межах раніше визначених строків”, – розповів міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
- На думку науковців, препарат, який використовується для лікування COVID-19, може бути пов’язаний з мутаціями вірусу. Зокрема Молнупіравір діє, викликаючи мутації в генетичній інформації вірусу, багато з яких вбивають або завдають шкоди вірусу, зменшуючи кількість COVID-19 в організмі.
- Міністерство охорони здоров’я України затвердило рекомендації щодо визначення пріоритетних груп для вакцинації проти COVID-19 та отримання бустерних доз вакцини проти COVID-19 у 2023-2024 роках.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково