Україна приєднується до Глобальної мережі цифрових документів охорони здоровʼя ВООЗ
Джерело: Міністерство охорони здоров’я України
Уряд ухвалив рішення про приєднання України до Глобальної мережі цифрових документів охорони здоровʼя ВООЗ.
Ще влітку 2021 року Україна стала однією з перших держав, які не є членами ЄС, але приєдналися до Довірчої мережі ЄС, та отримали визнання всіма державами-членами мережі сформованих COVID-сертифікатів.
Відтак, Україна стала однією з перших країн світу, чиї COVID-сертифікати в застосунку “Дія!” ЄС офіційно визнав. Загалом українці згенерували 12,2 млн COVID-сертифікатів у “Дії”.
З огляду на успішність використання COVID-сертифікатів, Всесвітня організація охорони здоровʼя нині створює Глобальну мережу цифрових документів охорони здоровʼя ВООЗ. Мережа покликана розширити практики використання цифрових документів у медичній сфері в межах всіх держав, які є її учасницями.
У відомстві пояснили, що для України це – важливий крок, оскільки після приєднання до Глобальної мережі ВООЗ зʼявляється можливість розширити перелік цифрових медичних документів, що будуть формуватися так само легко, як і COVID-сертифікати. Водночас для українців, які мають COVID-сертифікати у “Дії”, нічого не зміниться. Ці документи залишаються чинними та функціонують і надалі.
“Навіть попри офіційне завершення пандемії COVID-19 для підтвердження наявного епідеміологічного захисту у світі продовжуватимуть використовувати COVID-сертифікат. І саме для цього Україна приєднується до Глобальної мережі ВООЗ. Українцям, які мають COVID-сертифікати, нічого додатково робити не потрібно – їхні сертифікати є чинними в межах раніше визначених строків”, – розповів міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
- На думку науковців, препарат, який використовується для лікування COVID-19, може бути пов’язаний з мутаціями вірусу. Зокрема Молнупіравір діє, викликаючи мутації в генетичній інформації вірусу, багато з яких вбивають або завдають шкоди вірусу, зменшуючи кількість COVID-19 в організмі.
- Міністерство охорони здоров’я України затвердило рекомендації щодо визначення пріоритетних груп для вакцинації проти COVID-19 та отримання бустерних доз вакцини проти COVID-19 у 2023-2024 роках.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.