Україна розглядає маршрут для «зернового коридору» через територіальні води країн НАТО — посол

Джерело: телемарафон.

Посол України в Туреччині Василь Боднар заявив, що Україна розглядає інші варіанти експорту агропродукції. Одним з них є перевезення зерна через територіальні води країн-членів НАТО.

“Ми можемо навіть не використовувати погоджений у рамках зернової угоди маршрут, а перевозити зерно через територіальні води Румунії та Болгарії”, – зазначив він.

Нині головними викликами є російські погрози обстрілювати інфраструктуру портів. Зокрема є погрози щодо атаки кораблів, які перевозитимуть збіжжя.

Цей ризик матиме вплив на страхування суден та шипінгові компанії, тому загроза залишається. За словами посла, Україна створила відповідний фонд гарантування цих ризиків.

“Ми так само маємо можливості залучати кораблі й компанії, які готові надавати ці кораблі для перевезення зерна”, – сказав дипломат.

Зазначимо, що зернова ініціатива припинила роботу 18 липня через рішення Росії. Вночі того ж дня Росія розпочала потужні масовані бомбардування Одеси, а саме портової інфраструктури, використовуючи ракети різних типів і дрони. У ніч на 19 липня Одеса теж потерпала від російських обстрілів, які, схоже, стали наймасштабнішими з початку повномасштабного вторгнення.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії через міни та вибухонебезпечні залишки війни в Україні постраждали 1 645 цивільних людей, серед них 170 дітей.

Україна у червні отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найвищий місячний показник із квітня 2024 року.

Україна передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти у Чорному морі. Ініціативу Київ направив через третю сторону, повідомило обізнане із ситуацією джерело.

На станції київського метро “Сирець” розмістили навігаційні наліпки з рекомендаціями щодо розміщення на платформі під час перебування в укритті.

НАБУ та САП повідомили про нові факти у справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Загальна сума збитків зросла з 90 млн грн до 254 млн грн.