Україна та Бельгія підпишуть безпекову угоду під час візиту Зеленського 28 травня

Джерело: Reuters

28 травня президент Володимир Зеленський з робочим візитом відвідає Бельгію та підпише угоду про гарантії безпеки з прем’єр-міністром Александером Де Кроо.

Зеленський і Де Кроо планують провести спільну пресконференцію у Брюсселі. Він також зустрінеться з королем Філіпом І та міністром оборони Людівіном Дедондером. Мовитиметься, зокрема, про військову підтримку Бельгією України у війні проти РФ.

Глава держави закликає до додаткової військової допомоги своїх західних союзників, оскільки українські війська продовжують стримувати російське вторгнення.

27 травня президент відвідав Іспанію. Країна зокрема пообіцяла військову підтримку на мільярд євро відповідно до безпекової угоди, яку Зеленський підписав з прем’єр-міністром країни Педро Санчесом.

Іспанія стала десятою країною, котра підписала з Україною угоду про гарантії безпеки.

Зауважимо, Бельгія планує спорядити Збройним силам України перші винищувачі F-16 вже цього року. Відповідне рішення прийняла Рада міністрів 26 квітня, повідомив Александер Де Кроо.

Нагадаємо, 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина, Франція, Данія, Канада, Італія, Нідерланди, Фінляндія та Латвія. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Київ сподівається підписати подібні договори з більш ніж 30 державами.

28 квітня Зеленський повідомив, що нині Україна та США ведуть переговори щодо обсягів допомоги на наступні десять років у межах “найсильнішого” двостороннього договору в галузі безпеки.

Тоді як 1 травня, у своєму відеозверненні, президент зазначив, що Україна готує ще сім нових безпекових документів для нашої держави — двосторонніх угод про гарантії безпеки.

  • 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
  • Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
  • 3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.
  • 11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.
  • 7 травня президент Володимир Зеленський повідомив деталі підготовки до проведення Глобального саміту миру у Швейцарії. Зокрема поінформував, що низка лідерів країн-партнерів підтвердили свою участь у заході.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.