Україна та Латвія спільно нарощуватимуть виробництво дронів
Джерело: Дмитро Кулеба на спільній пресконференції міністрів закордонних справ України та Латвії
Україна та Латвія спільно нарощуватимуть виробництво безпілотників в межах “Коаліції дронів”.
У п’ятницю, 26 квітня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав у Києві главу МЗС Латвії Байбу Браже та висловив вдячність за те, що свій перший візит вона здійснює саме до України. За словами міністра, це знак особливої поваги до нашої країни та її захисників.
Під час спільної пресконференції Дмитро Кулеба зазначив, що українські та латвійські компанії мають великий потенціал для нарощування виробництва ударних БпЛА.
“Я надзвичайно вдячний Латвії за лідерство в “Коаліції дронів”. Ми ведемо зараз спільну роботу над нарощуванням цього виробництва – потрібно більше дронів. Я вважаю, що українські та латвійські компанії можуть дійсно багато зробити в цьому напрямку”, – зазначив він.
Міністр також відзначив рішення Латвії приєднатися до чеської ініціативи з закупівлі артилерійських снарядів та зауважив, що тема виробництва снарядів була однією з центральних у ході двосторонніх переговорів.
Відповідаючи на запитання ЗМІ щодо нових санкцій проти Росії та закриття шляхів їхнього обходу, Дмитро Кулеба наголосив, що висока ефективність санкційного режиму можлива за двох умов.
“Перша – коли коаліція регулярно посилює санкційний тиск. Друга – потрібно регулярно закривати прогалини та можливості обходу санкцій. Якщо цього не робити регулярно, країна під санкціями просто приймає нову реальність та пристосовується до неї”, – зазначив міністр.
Глава МЗС підкреслив, що санкції не можуть повноцінно працювати в умовах, коли союзники обмежують можливість агресора обходити санкції, але не збільшують санкційний тиск на нього.
“Ви не можете досягти успіху, лише борючись з обходом санкцій. Тож якщо в певний момент виявиться, що санкції проти Росії не будуть такими ефективними, як очікувалося, – а сьогодні Росія є країною, на яку накладено найбільше санкцій у світі – звинувачувати в цьому варто лише тих, хто тихенько виступає проти непублічних процедур, обговорень чи введення нових санкцій”, – резюмував міністр.
- Президент України Володимир Зеленський і президент Латвії Едгарс Рінкевичс 11 квітня у Вільнюсі підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.
- 23 квітня уряд Латвії ухвалить рішення про поступову відмову від російської мови як другої іноземної в основному освіті.
- Латвія підтримуватиме Україну до перемоги над російською агресією, наголосила прем’єр-міністерка Евіка Сіліна 4 квітня, після зустрічі з главою українського уряду Денисом Шмигалем.
Після нічної атаки Росії на Україну міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що тиск має бути спрямований на Москву, а не на Київ.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія нібито готова до укладення мирної угоди, і тепер, за його словами, черга за Україною.
Колишній радник президента Польщі з міжнародних питань професор Роман Кузьняр високо оцінив виступ у Сеймі глави МЗС Радослава Сікорського, котрий відзначивши найскладнішу міжнародну політику за минуле десятиліття, зауважив, що доки НАТО залишається ефективним альянсом — Росія не має шансів на перемогу.
Поки Сполучені Штати посилюють тиск на Україну щодо домовленостей із Росією, в європейських столицях зростає занепокоєння щодо затягування повномасштабної війни.
З лютого 2023 року застосування росіянами небезпечних хімічних речовин набуло системного характеру. Попри заяви про повне знищення хімічної зброї, країна-агресор зберігає промислові потужності для її відновлення та виробництва.