Україна та Латвія спільно нарощуватимуть виробництво дронів

Джерело: Дмитро Кулеба на спільній пресконференції міністрів закордонних справ України та Латвії

Україна та Латвія спільно нарощуватимуть виробництво безпілотників в межах “Коаліції дронів”.

У п’ятницю, 26 квітня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав у Києві главу МЗС Латвії Байбу Браже та висловив вдячність за те, що свій перший візит вона здійснює саме до України. За словами міністра, це знак особливої поваги до нашої країни та її захисників.

Під час спільної пресконференції Дмитро Кулеба зазначив, що українські та латвійські компанії мають великий потенціал для нарощування виробництва ударних БпЛА.

“Я надзвичайно вдячний Латвії за лідерство в “Коаліції дронів”. Ми ведемо зараз спільну роботу над нарощуванням цього виробництва – потрібно більше дронів. Я вважаю, що українські та латвійські компанії можуть дійсно багато зробити в цьому напрямку”, – зазначив він.

Міністр також відзначив рішення Латвії приєднатися до чеської ініціативи з закупівлі артилерійських снарядів та зауважив, що тема виробництва снарядів була однією з центральних у ході двосторонніх переговорів.

Відповідаючи на запитання ЗМІ щодо нових санкцій проти Росії та закриття шляхів їхнього обходу, Дмитро Кулеба наголосив, що висока ефективність санкційного режиму можлива за двох умов.

“Перша – коли коаліція регулярно посилює санкційний тиск. Друга – потрібно регулярно закривати прогалини та можливості обходу санкцій. Якщо цього не робити регулярно, країна під санкціями просто приймає нову реальність та пристосовується до неї”, – зазначив міністр.

Глава МЗС підкреслив, що санкції не можуть повноцінно працювати в умовах, коли союзники обмежують можливість агресора обходити санкції, але не збільшують санкційний тиск на нього.

“Ви не можете досягти успіху, лише борючись з обходом санкцій. Тож якщо в певний момент виявиться, що санкції проти Росії не будуть такими ефективними, як очікувалося, – а сьогодні Росія є країною, на яку накладено найбільше санкцій у світі – звинувачувати в цьому варто лише тих, хто тихенько виступає проти непублічних процедур, обговорень чи введення нових санкцій”, – резюмував міністр.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.