Україна та Литва спільно вироблятимуть дрони для Сил оборони
Джерело: пресслужба Міноборони
4 листопада глава Міноборони Рустем Умєров спільно з міністром національної оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом підписали документ щодо співпраці у сфері оборонної промисловості, спрямований на посилення наших захисників на полі бою.
Зокрема, Меморандум передбачає спільне виробництво БпЛА та компонентів до них, боєприпасів та комплектуючих, засобів РЕБ, розробку передових технологій.
Щиро вдячний Литві і особисто пану Кащюнасу за всебічну підтримку України. Литва — наш вірний друг, який допомагає нам дипломатично, економічно і, найголовніше, військово, – додав Умєров.
Під час зустрічі сторони також обговорили конкретні шляхи поглиблення нашої співпраці. Серед тем — плани на 2025 рік, спрямовані на ще більшу військову допомогу Україні.
Окрім того, представники української розвідки надали детальну інформацію литовським партнерам стосовно актуальної ситуації на фронті. Сторони проаналізували агресивні плани ворога на осінь і зиму.
Зауважимо, у січні Україна спільно з Литвою узгодили виробництво дронів для українського війська. Сторони визначили першочергові кроки для запуску процесу.
Нещодавно стало відомо, що Литва інвестує 10 млн євро у виробництво ракети-дрона “Паляниця” за “данською моделлю”, тобто напряму фінансуючи українського виробника.
- Українська компанія побудує в Литві завод із виробництва вибухових речовин нового покоління, зокрема RDX (гексогену), що сприятиме зміцненню обороноздатності України, Литви та Європи загалом.
- Литва та Швеція спільно виділили 22 мільйони євро на закупівлю пікапів та вантажівок для розмінування України. Литва надасть 15 мільйонів євро, тоді як Швеція – 7 мільйонів євро.
- 28 вересня Міністерство оборони Литви оголосило про передачу нової партії військової допомоги Україні.
- 26 червня президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна виділить не менш 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України.
У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.