Україна та Норвегія підписали безпекову угоду

Джерело: Володимир Зеленський/Telegram

У Стокгольмі Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Цього року Норвегія надасть Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (близько 1,2 млрд євро) військової допомоги. Загалом у довгострокову Програму Нансена з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023–2027 роки. Норвезька підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди.

Разом із союзниками Норвегія допомагатиме Україні розвивати спроможності у сфері сучасних бойових літаків і вже фіксує чітку готовність передати винищувачі F-16.

Крім того, зробить вагомий внесок у розвиток морських спроможностей у Чорному й Азовському морях, продовжить надавати системи NASAMS, а також обладнання до них і навчатиме фахівців.

Україна та Норвегія працюватимуть над поглибленням оборонно-промислового співробітництва.

Невійськові блоки угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій, відшкодування збитків, притягнення агресора до відповідальності, а також допомоги в економічному відновленні, гуманітарному розмінуванні, захисті критичної інфраструктури та боротьбі з російською пропагандою. Норвезькі лікарні й надалі надаватимуть допомогу українцям.

Норвегія твердо переконана, що майбутнє України та її народу – у євроатлантичній спільноті. Тому працюватиме над майбутнім членством країни в НАТО.

Норвегія – 15-та країна, з якою укладено двосторонню безпекову угоду на виконання положень Вільнюської декларації G7. Раніше Україна підписала документи з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.

Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.