Україна та Норвегія підписали безпекову угоду

Джерело: Володимир Зеленський/Telegram

У Стокгольмі Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Цього року Норвегія надасть Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (близько 1,2 млрд євро) військової допомоги. Загалом у довгострокову Програму Нансена з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023–2027 роки. Норвезька підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди.

Разом із союзниками Норвегія допомагатиме Україні розвивати спроможності у сфері сучасних бойових літаків і вже фіксує чітку готовність передати винищувачі F-16.

Крім того, зробить вагомий внесок у розвиток морських спроможностей у Чорному й Азовському морях, продовжить надавати системи NASAMS, а також обладнання до них і навчатиме фахівців.

Україна та Норвегія працюватимуть над поглибленням оборонно-промислового співробітництва.

Невійськові блоки угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій, відшкодування збитків, притягнення агресора до відповідальності, а також допомоги в економічному відновленні, гуманітарному розмінуванні, захисті критичної інфраструктури та боротьбі з російською пропагандою. Норвезькі лікарні й надалі надаватимуть допомогу українцям.

Норвегія твердо переконана, що майбутнє України та її народу – у євроатлантичній спільноті. Тому працюватиме над майбутнім членством країни в НАТО.

Норвегія – 15-та країна, з якою укладено двосторонню безпекову угоду на виконання положень Вільнюської декларації G7. Раніше Україна підписала документи з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.

Росія пообіцяла відповісти на санкції Німеччини, запроваджені після невдалої атаки безпілотника на аеропорт. Про це речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила агентству dpa у Москві ввечері у вівторок.

Пожежа на польському заводі WB Electronics, котрий виробляє дрони для української та польської армій, могла бути диверсією.

У Києві готують місця для тимчасового переселення на випадок зимових блекаутів. До списків внесли більш як 200 тисяч киян. Згоду на таке переміщення вже дали дві тисячі осіб.

У Краматорську з 11 вересня зупинять роботу ліфтів у багатоквартирних будинках. Причиною називають посилення російських атак на житлову забудову, загрозу повторних ударів та перебої з електропостачанням.

Німеччина має намір запровадити власний пакет санкцій проти Росії, котрий діятиме паралельно з новими обмеженнями Євросоюзу. Заходи об’єднають прямі кроки ФРН проти російських структур із санкційним пакетом, який нині готується у Брюсселі.