Україна та Норвегія підписали безпекову угоду

Джерело: Володимир Зеленський/Telegram

У Стокгольмі Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Цього року Норвегія надасть Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (близько 1,2 млрд євро) військової допомоги. Загалом у довгострокову Програму Нансена з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023–2027 роки. Норвезька підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди.

Разом із союзниками Норвегія допомагатиме Україні розвивати спроможності у сфері сучасних бойових літаків і вже фіксує чітку готовність передати винищувачі F-16.

Крім того, зробить вагомий внесок у розвиток морських спроможностей у Чорному й Азовському морях, продовжить надавати системи NASAMS, а також обладнання до них і навчатиме фахівців.

Україна та Норвегія працюватимуть над поглибленням оборонно-промислового співробітництва.

Невійськові блоки угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій, відшкодування збитків, притягнення агресора до відповідальності, а також допомоги в економічному відновленні, гуманітарному розмінуванні, захисті критичної інфраструктури та боротьбі з російською пропагандою. Норвезькі лікарні й надалі надаватимуть допомогу українцям.

Норвегія твердо переконана, що майбутнє України та її народу – у євроатлантичній спільноті. Тому працюватиме над майбутнім членством країни в НАТО.

Норвегія – 15-та країна, з якою укладено двосторонню безпекову угоду на виконання положень Вільнюської декларації G7. Раніше Україна підписала документи з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко 8 січня передав Дніпру партію енергообладнання – генератори, зарядні станції, а також буржуйки для обігріву людей. Нині місто потерпає після ворожих обстрілів по критичній інфраструктурі.

Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини (BfV) поінформувало про посилення спроб Росії роздобути у Німеччині технології, придатні для військового застосування.

У зв’язку з суттєвим зниженням температури повітря Кабмін доручив відповідальним відомствам опрацювати питання стосовно переходу на дистанційне навчання та роботу. Рішення ухвалюватимуться з урахуванням висновків комісій ТЕБ та НС і реальної ситуації у регіонах.

8 січня відбулося друге засідання робочої групи з підготовки виборів у воєнний або повоєнний період, повідомила голова правління громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що ситуація на Покровському напрямку залишається найскладнішою на фронті. За його словами, там щоденно відбувається близько пів сотні бойових зіткнень.