Україна успішно пройшла скринінг ЄС за розділом «Підприємництво та промислова політика»

Джерело: Мінекономіки

Україна завершила офіційний скринінг відповідності законодавства нормам ЄС за розділом “Підприємництво та промислова політика”. Єврокомісія позитивно оцінила реформи в підтримці бізнесу, водночас вказавши на необхідність швидшого впровадження Директиви щодо прострочених платежів.

Підготовка до скринінгу тривала кілька місяців і включала взаємодію між структурними підрозділами Міністерства економіки, профільними органами державної влади та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Українська делегація у Брюсселі презентувала прогрес у напрямах:

Розвиток промислової політики – модернізація промислових екосистем, впровадження принципів Smart Specialisation, підтримка зеленої трансформації виробництва.
Підтримка малого і середнього бізнесу – участь у Програмі Єдиного ринку ЄС, стимулювання кластерного розвитку, спрощення доступу до фінансування.
Розвиток легкої промисловості – підтримка підприємств, які навіть в умовах війни зберігають виробництво, експорт і робочі місця, а також впровадження принципів циркулярної економіки.
Корпоративна сталість і відповідальність бізнесу – гармонізація політик із європейськими стандартами корпоративної відповідальності та сталого розвитку.
Дерегуляція і цифровізація – спрощення регулювання, розвиток цифрових сервісів для бізнесу.
Розвиток соціальної економіки – підтримка підприємств, орієнтованих на суспільні потреби та відновлення громад.
Відновлення сталеливарної промисловості – презентація планів з відбудови виробничих потужностей і інтеграції в європейські ланцюги постачання.

Ми представили практичні інструменти підтримки бізнесу і розвитку промисловості: програму “Доступні кредити 5-7-9%”, гранти для створення і розвитку переробних підприємств, рішення для модернізації виробництва та запровадження Smart Specialisation у регіонах. Європейська Комісія позитивно оцінила системність наших підходів, реальні результати вже діючих програм і прогрес України в адаптації політик до стандартів ЄС, – зауважив заступник міністра економіки Андрій Телюпа.

Європейська Комісія відзначила високий рівень підготовки української делегації. Серед питань, які потребують додаткової уваги, – передбачення швидшого впровадження Директиви щодо прострочених платежів (Late Payment Directive).

Додамо, на саміті ЄС 20 березня лідери 26 країн провели зустріч із президентом Володимиром Зеленським та підтвердили свою непохитну підтримку України у її боротьбі проти російської агресії. Учасники саміту ухвалили документ EUCO 11/25, у якому підтверджується курс Євросоюзу на зміцнення обороноздатності України.

Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами заявив, що однією з країн, яка блокує рішення щодо членства України в ЄС, є Угорщина.
За повідомленням ЗМІ великі держави Європи схиляються до ідеї конфіскувати понад 200 млрд російських заморожених активів, у випадку, якщо РФ порушить майбутню мирну угоду.
Для Варшави та польського головування в ЄС відкриття переговорів про вступ України до Євросоюзу є “дуже важливим”. Багато країн чинять тиск на Будапешт, закликаючи його не використовувати двосторонні суперечності з Києвом для блокування євроінтеграційного процесу України.

Радянський Союз, як тоталітарна імперія, не просто забороняв релігійні свята – він систематично спотворював їх, щоб стерти національну ідентичність поневолених народів. Українське Різдво стало однією з жертв цієї політики, де традиції були розмиті, а релігійний зміст замінений на атеїстичну пропаганду. Особливо цинічним було нав’язування дати святкування 7 січня, яка прив’язувала українців до московської церковної традиції, та впровадження чужорідних елементів, як Дід Мороз і секулярний Новий рік.