Україна узгодила безпековий договір з Ірландією

Джерело: Офіс президента

22 серпня Україна та Ірландія провели фінальний раунд переговорів щодо укладення двосторонньої угоди на виконання Спільної декларації G7.

Сторони узгодили позиції щодо окремих положень документа і графік наступних кроків для фіналізації тексту й підписання двосторонньої угоди лідерами країн найближчим часом.

Україна укладає двосторонні безпекові угоди на виконання Спільної декларації G7, ухваленої у Вільнюсі торік 12 липня.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

Нагадаємо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Станом на сьогодні Україна вже уклала 25 двосторонніх безпекових угод на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік у Вільнюсі.

Ми повідомляли, що 27 червня, в Брюсселі Європейський Союз підписав з Україною угоду про гарантії безпеки.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною безпекову угоду терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

  • 8 липня Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві угоду про гарантії безпеки.
  • 13 червня президент США Джо Байден і Президент України Володимир Зеленський підписали 10-річну двосторонню угоду про гарантії, спрямовану на зміцнення оборони України від російських загарбників.
  • 27 червня у Брюсселі президент Володимир Зеленський підписав угоди про гарантії безпеки з главою Литви Гітанасом Науседою та прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас.
  • 22 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готує нові угоди про співпрацю у сфері безпеки з партнерами.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.