Україна випробовує оборону росіян: аналіз контрнаступу ЗСУ від The Economist
Джерело: The Economist
Контрнаступ Збройних сил України продовжує просуватися повільними темпами.
Як зауважили у виданні, такі темпи можуть бути навмисно організовані командуванням. Начальник Штабу оборони Великої Британії Тоні Радакін завив, що Сили оборони завдають ударів по логістиці ворога, а також перевіряють російську оборону на міцність в різних місцях.
У червні українське командування повідомляло, що великі бронетанкові з’єднання є хорошою мішенню для безпілотників ЗС РФ, а тому ЗСУ обрали тактику наступу малими групами.
“Обмежений успіх, яким зараз користуються українські сили, переважно є результатом дій підрозділів рівня взводу і роти. Вони обирають для укриття узлісся дерев і невеликі населені пункти”, — йдеться в матеріалі.
За словами співрозмовників інформагентства, коли українські воїни відправлять на штурм свої основні резерви, все залежатиме від того, чи зможе Росія організовано відвести свої підрозділи.
При цьому існує ймовірність, що ЗС РФ, виснажені місяцями боїв, “тріснуть”. Противник вже перебуває під тиском “поступового зниження морального духу, браку боєприпасів, а також поганих рішень командирів”. Тож, ключовий удар України стане справжнім випробуванням для ЗС РФ.
Своєю чергою, військовий стратег Лоуренс Фрідман наголосив, що Сили оборони України воюють не так, як армія США і союзники. У своїх війнах американці показували на полі бою переважну вогневу міць і панування в повітрі, чого в українських захисників немає.
“ЗСУ не можуть дозволити собі нову версію бліцкригу, до якої, можливо, звикли багато хто на Заході, зважаючи на дії американців у війні в Перській затоці”, – пояснив він.
Натомість у британській розвідці вважають, що одним із факторів, який сповільнює контрнаступ України на південному напрямку, є зарослі на раніше орних землях.
Утім міністр Збройних сил Великої Британії Джеймс Хіппі відкинув побоювання про повільний контрнаступ ЗСУ після витоку військового звіту Німеччини, де поставили під сумнів тактику України.
Разом з тим секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов заявив, що ніяких дедлайнів чи графіків контрнаступу ЗСУ не існує. У такий спосіб він відреагував на повідомлення про повільні темпи просування.
Варто додати, що цього тижня на південному сході України точилися інтенсивні бої. У намаганні відвоювати окуповані Росією території, Україна залучила до контрнаступу свіжі резерви, які пройшли підготовку на Заході.
- За інформацією ЗМІ, українська армія відмовилась від американської тактики ведення бою та, поки що, повернулась до методів, які знає краще.
- Українські військові посилюють зусилля з прориву російської оборони на півдні, набираючи обертів після початку контрнаступу у червні.
- Офіційні особи США повідомили, що зараз основним завданням контрнаступу ЗСУ є розірвання сухопутного коридору росіян до окупованого Криму. На думку американських посадовців, це буде для України “великим випробуванням”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.