Українські військові додатково укріплюють кордон на тлі прибуття «вагнерівців» до Білорусі
Джерело: командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв у Telegram.
Збройні сили України додатково укріплюють кордон із Білоруссю вибуховими та невибуховими загородженнями на тлі прибуття до РБ найманців приватної військової компанії “Вагнер”.
“Ми знаємо, що на територію Білорусі останнім часом прибувають найманці ПВК “Вагнер”. Але вже зараз ми реагуємо та створюємо такі умови, щоб державний кордон України був повністю непрохідним для ворожих сил”, – розповів Сергій Наєв.
За його словами, на Чернігівщині лише на одному з напрямків викопано понад 40 км протитанкового рову. Утворено понад 30 тисяч усіляких мінних пасток для ворожих сил.
“Якщо вони намагатимуться ступити своїм брудним чоботом на українську землю – їх чекатиме смерть. Ми додатково підсилимо ділянки державного кордону невибуховими та вибуховими загородженнями, які будуть несподіванками для ворога”, – резюмував командувач Об’єднаних сил ЗСУ.
- 15 липня у Держприкордонслужбі підтвердили прибуття “вагнерівців” до Білорусі.
- Напередодні білоруський уряд та незалежні джерела підтвердили, що до РБ прибули інструктори приватної військової компанії “Вагнер”, які раніше дислокувались в Африці. Фахівці Інституту вивчення війни вважають, що прибуття вагнерівських інструкторів до Білорусі свідчить про підготовку до розгортання у країні регулярних сил ПВК.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.