Український військовий, який втратив ногу на війні, знову повернувся на фронт – CNN
Джерело: CNN
Український військовий Данило, який втратив ногу на почату повномасштабного російського вторгнення, знову повернувся на фронт.
“Я все ще набуваю форму, у якій був раніше. Попереду ще багато роботи… І ще більше над ідеальною формою”, — усміхаючись, сказав Данило CNN.
Данило втратив гомілку правої ноги на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він і його підрозділ виконували завдання, коли потрапили під обстріл, і він наступив на міну.
Його та подібні поранення багатьох інших, як солдатів, так і цивільних, є лише одним із багатьох наслідків жорстокої війни Росії проти України.
За словами президента України Володимира Зеленського, сили РФ замінували приблизно 170 000 квадратних кілометрів української сільської місцевості наземними мінами – площа розміром із Флориду – значна частина з них уздовж південного фронту, намагаючись зупинити контрнаступ ЗСУ.
У звіті, опублікованому у квітні, міжнародний аналітичний центр GLOBSEC визнав Україну найбільш замінованою країною у світі.
Поки українські війська просуваються вперед, ця прихована вибухівка є однією з головних небезпек, яку вони повинні подолати, з потенційно кардинальними наслідками.
“Коли у нас був контакт (з російськими військами), мені довелося відійти зі стежки. Я підірвався на міні… Ми продовжували стріляти, мої хлопці закінчили роботу і мене евакуювали”, – сказав Данило.
Відео, яким він поділився з CNN, показує, як за кілька хвилин після інциденту в фургоні його обслуговують двоє його товаришів-солдатів у повній свідомості, але його нога опущена нижче коліна.
“Ноги не було. А друга нога була зламана. Я боявся, що відріжуть і другу ногу. Це диво, що вони цього не зробили”, – згадав він .
Послідували вісім місяців реабілітації.
“Це було дуже, дуже довге відновлення. Я втратив багато крові, це була важка ампутація, важкий перелом кісток”, – додав військовий.
Першу частину одужання проходив в Україні, але через два місяці Данило з дружиною переїхав до Мексики, де за сприяння української діаспори зміг отримати протез кінцівки, а також психологічну підтримку.
“Було важко, тому що друга нога також була травмована. Я не міг на неї ступити вісім місяців. Спочатку були деякі труднощі, але компетентні лікарі поставили мене на ноги”, – пояснив він.
Бойовий медик Влад розповів, що його група прямує прямо на передову, щоб витягти поранених.
“Навіть один військовий чи цивільний, який втратив кінцівку – це багато. Ви повинні поставити себе на місце цієї людини. Одного забагато”, — сказав він CNN.
Влад каже, що його робота не менш небезпечна через статус медика.
“Проти нас ведеться багато обстрілів. Попри те, що на наших машинах є червоні хрести, росіяни ігнорують Женевську конвенцію. Це логічно – якщо вбити медиків, багато солдатів не отримають першої допомоги”, – сказав він.
Ризики не відбивають у Влада бажання йти на фронт. За його словами, час має важливе значення для лікування таких травм, як у Данила, якщо пацієнт хоче добре одужати.
“Це залежить від того, наскільки швидко була надана медична допомога, і ми її надаємо швидко. Більшість територій заміновані. А для просування далі використовуємо інженерну техніку та саперів. Більшість постраждалих від мін за останні кілька місяців – сапери. Зараз травми гірші, ніж півроку тому. Зараз у нас набагато більше роботи”, – сказав Влад.
Після одужання в Мексиці Данило знову бере участь у бою, підтримуючи українські війська, які просуваються на півдні. Він приєднався до контрнаступу України невдовзі після повернення в країну наприкінці липня.
“Повернувся на службу через два дні після повернення в Запоріжжя. Місяць був інструктором. Тоді я попросив перевести мене на фронт. Зараз я головний сержант підрозділу вогневої підтримки. Я керую мінометним, гранатометним і протитанковим відділеннями. Ми з командиром взводу вибираємо правильні позиції, цілі, плануємо дії”, – розповів він.
Травми не гальмують його, клянеться він.
“Якби я не був ефективним, мене б тут не було, мене б відправили в штаб-квартиру оформляти документи”, – пояснив захисник.
Хоча Данило швидко повернувся на передову, він каже, що ненавидить війну та бої.
“Мені не подобається бачити моїх братів пораненими або вбитими”, – додав він.
Але попри це та травму, яку він пережив, він каже, що не міг просто сидіти вдома та дивитися.
“У країні, яка піддається нападу, кожна людина має встати з дивана та захистити свій дім. Я повинен це зробити, і я добре вмію це робити. Нам потрібні люди з моїм досвідом. У нас немає вибору… Контрнаступ не може провалитися. Ми захищаємо свій дім. За нами перемога чи смерть”, — сказав він.
- У російському полоні військовослужбовець Орест Грицюк на псевдо “Прометей” пробув дев’ять місяців. Український захисник пройшов всі можливі варіанти допиту російськими спецслужбами. Нині армієць повернувся до війська, одначе закликав у майбутньому надати тим, хто повертається з полону, “трохи більше часу” на відновлення.
- Боєць 47 окремої механізованої бригади “Магура” Максим Максимів розмалював коробки з-під набоїв візерунками. Він перетворив на витвори мистецтва гільзи, які приїхали з Роботиного Запорізької області.
Сьогодні, 2 серпня, російська армія обстріляла Свеську громаду на Сумщині. Внаслідок атаки загинув 12-річний хлопчик, ще одну дитину поранено.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 1 серпня. Від початку цієї доби відбулося 130 бойових зіткнень.
Увечері 1 серпня російські війська атакували Київський район Харкова ударним безпілотником “Молнія”. Вибух стався близько 20:45.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що отримав дані втрат Росії у війні проти України, які досягли 122 500 солдатів із початку року. Водночас за його словами, Україна втратила близько 8 тисяч військових за той же період.
Росіяни атакували залізничний вокзал у Сумах двома безпілотниками. Пошкоджено потяг, пасажири залишилися неушкодженими.