України хоче досягти порозуміння без звернення до СОТ – у Мінекономіки сподіваються на «гарні новини» щодо експорту зерна

20 вересня заступник міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка заявив, що Україна хоче уникнути судової тяганини в рамках СОТ і досягти порозуміння з країнами-сусідами шляхом переговорів.

Качка нагадав, що Європейська комісія вже зняла заборону на український експорт, замінивши його механізмом контролю.

Тож нині передбачається, що надалі діятиме механізм спільної верифікації та погодження постачання чотирьох видів сільськогосподарських товарів до п’яти країн ЄС.

Наразі Болгарія і Румунія позитивно відреагували на таку пропозицію і зараз з ними відбуваються перемовини про налагодження двосторонніх механізмів комунікації.

Для нас принциповий момент — досягти порозуміння з Польщею та іншими чотирма країнами-сусідами щодо імпорту ними української агропродукції, — зазначив Качка.

Торговий представник України висловив сподівання, що цього тижня у нас будуть гарні новини.

Нагадаємо, 12 вересня прем’єр-міністр Денис Шмигаль прокоментував намір Польщі продовжити заборону на імпорт українського зерна й заявив, що Україна буде змушена звернутись до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ) щодо компенсації збитків за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

  • Моравецький додав відеоролик правлячої партії “Право і Справедливість”. У ньому глава уряду підкреслив, що Польща прийняла мільйони біженців з України. Утім, країна прагне захистити інтереси польського села.
  • Міністр економічного розвитку та технологій Польщі Вальдемар Буду заявив, що країна планує продовжити заборону на імпорт українського продовольства після 15 вересня. Польща вже готує відповідний проєкт рішення.
  • Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що п’ять країн ЄС, де до 15 вересня діє заборона на імпорт українського збіжжя (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія), мають різні погляди на продовження заборони на імпорт українського агропродовольства.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.