України хоче досягти порозуміння без звернення до СОТ – у Мінекономіки сподіваються на «гарні новини» щодо експорту зерна
Джерело: пресслужба Мінекономіки
20 вересня заступник міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка заявив, що Україна хоче уникнути судової тяганини в рамках СОТ і досягти порозуміння з країнами-сусідами шляхом переговорів.
Качка нагадав, що Європейська комісія вже зняла заборону на український експорт, замінивши його механізмом контролю.
Тож нині передбачається, що надалі діятиме механізм спільної верифікації та погодження постачання чотирьох видів сільськогосподарських товарів до п’яти країн ЄС.
Наразі Болгарія і Румунія позитивно відреагували на таку пропозицію і зараз з ними відбуваються перемовини про налагодження двосторонніх механізмів комунікації.
Для нас принциповий момент — досягти порозуміння з Польщею та іншими чотирма країнами-сусідами щодо імпорту ними української агропродукції, — зазначив Качка.
Торговий представник України висловив сподівання, що цього тижня у нас будуть гарні новини.
Нагадаємо, 12 вересня прем’єр-міністр Денис Шмигаль прокоментував намір Польщі продовжити заборону на імпорт українського зерна й заявив, що Україна буде змушена звернутись до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ) щодо компенсації збитків за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
- Моравецький додав відеоролик правлячої партії “Право і Справедливість”. У ньому глава уряду підкреслив, що Польща прийняла мільйони біженців з України. Утім, країна прагне захистити інтереси польського села.
- Міністр економічного розвитку та технологій Польщі Вальдемар Буду заявив, що країна планує продовжити заборону на імпорт українського продовольства після 15 вересня. Польща вже готує відповідний проєкт рішення.
- Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що п’ять країн ЄС, де до 15 вересня діє заборона на імпорт українського збіжжя (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія), мають різні погляди на продовження заборони на імпорт українського агропродовольства.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.