Уряд затвердив Стратегію термомодернізації будівель України до 2050 року
Джерело: пресслужба Кабміну
Кабінет міністрів затвердив Стратегію термомодернізації будівель країни до 2050 року, у якій структуризували довгостроковий план поступового оновлення фонду будівель України з урахуванням енергоощадних технологій.
Стратегія розроблена Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України спільно з партнерами.
Зауважується, що Стратегія необхідна для зниження споживання енергії, оскільки її найбільше споживається саме в будівлях. Передбачається, що впровадження комплексної термомодернізації матиме вплив на розмір комунальних платежів в бік їх зменшення.
В умовах війни та атак російських окупантів на об’єкти критичної інфраструктури необхідно шукати такі рішення, які дозволять підтримувати енергетичну систему України, ощадно використовувати енергію та швидше реагувати у можливих кризових ситуаціях, – заявив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.
Затверджений документ визначає сім головних цілей для досягнення енергоефективності та декарбонізації:
- Високу пріоритетність політики підвищення енергоефективності будівель на державному та місцевому рівнях.
- Комплексні та інтегровані підходи до термомодернізації.
- Подолання енергетичної бідності.
- Сприятливе ринкове середовище для масштабної термомодернізації будівель.
- Швидкі темпи глибокої термомодернізації громадських будівель.
- Стале та цілеспрямоване фінансування термомодернізації.
- Розвиток людського потенціалу, цифровізації та інновацій у сфері термомодернізації будівель.
Зазначається, що Стратегія є основоположним програмним документом у сфері енергоефективності. Попереду – послідовне та системне її впровадження на всіх рівнях урядування та в кожному секторі енергоспоживання.
Крім Стратегії термомодернізації, також затверджено концепцію Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року, та Операційний план заходів з реалізації у 2024 – 2026 роках.
Концепція термомодернізації передбачає запровадження системи фінансової підтримки ініціатив населення (перш за все в індивідуальних житлових будинках), місцевої влади та бізнесу для підвищення енергоефективності будівель та розвитку інтегрованих в будівлі відновлювальних джерел енергії.
- Глава Міненерго України Герман Галущенко зауважив, що Україна може завдати ударів по нафтогазовій інфраструктурі РФ, якщо Росія атакуватиме українську енергосистему.
- За результатами зустрічі Германа Галущенка і тимчасового повіреного Сполучених Штатів в Україні Роберта Нідхема стало відомо, що США продовжать підтримку українського енергосектору.
- 3 січня на засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль нагадав, що з 1 січня в Україні оновилася низка соціальних стандартів.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що уряд ухвалив рішення продовжити дію покладання спеціальних зобов’язань (ПСО) на електроенергію до кінця квітня 2024 року.
- Денис Шмигаль повідомив, що на опалювальний період 2023-2024 років в Україні не зростатимуть тарифи на газ, опалення та гарячу воду.
- Міністр фінансів України Сергій Марченко висловив нерозуміння причин проблем з оснащенням військових, враховуючи щоденні великі бюджетні виділення на сектор безпеки та оборони.
Триває 1489-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.
У Дніпропетровській ОВА повідомили про російську атаку на Кривий Ріг, внаслідок якої є постраждалі.
22 березня секретар РНЬО Рустем Умєров поінформував про завершення у Флориді чергового етапу переговорів з американською стороною в межах процесу, спрямованого на досягнення стійкого миру.
Україна використовує неофіційні таємні механізми, щоб повертати дітей, яких росіяни незаконно вивезли та утримують у Росії, Білорусі та на тимчасово окупованих територіях.
Саміт Євросоюзу завершився різким конфліктом після того, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти нових фінансових заходів підтримки України та додаткових санкцій проти Росії. За словами учасників зустрічі, таке рішення викликало обурення у більшості лідерів ЄС.