В Австрії викрили російську мережу поширення дезінформації
Джерело: МВС Австрії
Управління державної безпеки та розвідки Австрії (DSN) розкрило масштабну дезінформаційну кампанію, спрямовану на маніпулювання громадською думкою на користь Росії. У межах розслідування затримали громадянку Болгарії, яку підозрюють у шпигунстві та участі в цій операції.
За словами державного секретаря Йорга Ляйхтфріда, розповсюдження фейків та маніпулятивного контенту загрожує демократичному суспільству, може вплинути на вибори та дестабілізувати політичну ситуацію. Він наголосив, що зовнішні сили не повинні контролювати формування громадської думки.
Розслідування розпочалося ще в грудні 2024 року, коли спецслужба проаналізувала електронні пристрої затриманої. За даними DSN, шпигунська мережа активізувалася через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Ключова мета операції – формування негативного ставлення до України та президента Володимира Зеленського, а також поширення проросійських наративів у німецькомовних країнах. Для цього використовували онлайн-дезінформацію та офлайн-акції – зокрема, розповсюдження наклейок і графіті. Організатори намагалися видати їх за дії проукраїнських активістів, але суспільство швидко відкинуло цю версію, оскільки матеріали містили елементи праворадикальної символіки та націоналістичні гасла.
Аналіз вилучених пристроїв підозрюваної вказує на ретельно сплановану кампанію. Вона виконувала роль посередниці між російськими спецслужбами та іншими членами групи, передавала матеріали, звітувала перед кураторами в РФ, а також координувала діяльність з пособниками у Великій Британії.
За інформацією The Guardian, британські спецслужби також фіксують активність російської розвідки. Раніше у Британії заарештували шістьох громадян Болгарії за підозрою в шпигунстві на користь Росії.
Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія
Раніше Польща закликала Європейський Союз розпочати у Сполучених Штатах кампанію для підвищення обізнаності американської громадськості, щоб протистояти російській дезінформації.
Тоді як у відповідь на зростаючі загрози з боку дезінформаційних кампаній Німеччина створила спеціальну робочу групу. Ініціатива є наступним кроком у реалізації першої стратегії національної безпеки правлячої коаліції канцлера Олафа Шольца, опублікованої торік. У стратегії Росія була виділена як головна загроза безпеці країни.
- Сполучені Штати та Польща відкрили у Варшаві міжнародний центр боротьби з дезінформації РФ. Місія центру полягає в тому, щоб допомогти Україні протистояти російським фейкам про повномасштабну війну.
- Чеська спецслужба викрила пропагандистську мережу, яку фінансує Москва.
- За даними ЗМІ, Кремль здійснює кампанію дезінформації, аби підірвати позиції президента України Володимира Зеленського та дестабілізувати українське суспільство.
- Фонд американського актора Джорджа Клуні проситиме видати ордери на арешт російських пропагандистів, які працюють у Європі.
- Уряд Словенії висловив підозру, що Росія під прикриттям масового припливу дорослих студентів засилає до країни шпигунів. Зростання до незвичайної кількості студентів з РФ збіглося з початком повномасштабної війни в України та масовою висилкою з Європи дипломатичних співробітників, яких підозрювали у шпигунстві.
Cудноплавні компанії дедалі обережніше ставляться до проходу через Ормузьку протоку, навіть за схемою, яку координують американські військові. Після серії іранських атак на судна перевізники сумніваються, що маршрут біля узбережжя Оману можна вважати безпечним.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг адміністрацію Дональда Трампа від втручання у німецькі вибори. Його заява пролунала після оголошення грантової програми Держдепу США для європейських організацій, близьких до MAGA-порядку денного.
Національна асамблея Франції підтримала законопроєкт, який дозволяє асистовану смерть для дорослих із тяжкими невиліковними хворобами на пізній або термінальній стадії. Перед набуттям чинності частину норм має перевірити Конституційна рада.
Збройні сили США розпочали нову хвилю ударів по іранських військових об’єктах після ранкової атаки на острів Великий Томб біля Ормузької протоки. У CENTCOM заявили, що цілями стали спроможності Ірану, які використовувалися для загроз судноплавству.
Білий дім розглядає можливість оприлюднити чутливі розвіддані про Китай і потенційні ризики для виборчої системи США. Частина посадовців адміністрації Трампа побоюється, що ці матеріали можуть бути подані так, ніби Пекін впливав на результат виборів 2020 року.