В «Азові» розповіли, скільки ще бійців перебувають в російському полоні
Джерело: телемарафон
У російському полоні на сьогодні перебувають близько 700 бійців полку “Азов”, розповіла керівниця патронатної служби бригади Олена Толкачова. За її словами, кількість полонених становить приблизно 680 осіб, але конкретизувати точну цифру складно через відсутність повної інформації.
Ці бійці вже понад два роки утримуються у полоні. Толкачова уточнила, що полонені – це ті, кого Росія цілеспрямовано переслідувала, оскільки вони були основою бойових сил “Азову”.
Вона також пояснила різницю в раніше оприлюднених даних, де йшлося про 900 полонених.
“Це враховуючи всіх військовослужбовців військової частини 3057. Вони, саме військовослужбовці військової частини 3057, до якої був прикріплений полк “Азов”, періодично їх віддають”, – пояснила керівниця патронатної служби, додавши, що основний контингент бійців “Азову” залишається у полоні.
14 вересня відбувся обмін полоненими. Цього разу вдалось повернути 103 військових. З них 82 рядових та сержантів і 21 офіцер. Крім того, вдалось обміняти 23 бійці бригади “Азов”. За день до цього, 13 вересня, в Україну повернулись з полону 49 цивільних та військових.
За оцінками аналітиків, українська операція в Курській області спричинила збільшення стимулів для Росії до участі в обміні військовополоненими. Загалом 14 вересня Україна та Росія провели третій обмін військовополоненими з моменту початку операції ЗСУ на Курщині.
В Координаційному штабі додали, що вдалося звільнити жінок, які зазнали негуманного поводження зокрема через примусову участь у так званому “судовому процесі” над захисниками Маріуполя.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.