В Ірані студентку, яка роздяглася на знак протесту проти хіджабу, відправили на «лікування»
Джерело: Bild
Студентку з Ірану, котра на знак протесту пройшлася територією університету у спідньому, відправили до медичного центру для “спеціального лікування”.
Іранська студентка Аху Дар’яї, котра прославилася своїм протестом у спідній білизні на території ісламського університету Азад у Тегерані, опинилася під загрозою за свій виступ проти режиму аятол.
2 листопада дівчина пройшлася університетським кампусом, протестуючи проти обов’язкового носіння хіджабу, встановленого законом в Ірані. За порушення релігійних норм іранським жінкам загрожують суворі покарання, включаючи тортури і насильство.
Згідно з повідомленням іранського посольства в Парижі, Аху Дар’яї помістили в центр для “спеціального лікування”, оскільки вона нібито страждає від “психічної нестабільності”. Як заявив представник посольства, Дар’яї зможе продовжити навчання після “відновлення”, проте правозахисники ставлять під сумнів правдивість цих заяв.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International б’є на сполох щодо можливих тортур у таких установах. Як розповіла представниця Amnesty International Олена Рорбах, іранська влада часто поміщає активістів у психіатричні клініки, щоб катувати їх, застосовуючи електрошок, примусове лікування та інші насильницькі методи.
Ми вже документували такі випадки в Ірані, – пояснила Рорбах.
Акція протесту Аху Дар’яї привернула увагу по всьому світу та викликала хвилю підтримки у соціальних мережах.
Відео одиночної акції протесту поширилися в іранських соцмережах 2 листопада. На цих кадрах жінка, котра роздяглася до спідньої білизна, крокує вулицею та сидить на кам’яному парапеті біля університету Азад у Тегерані.
Додамо, у 2022 році Іран сколихнули загальнонаціональні протести після смерті 22-річної Махси Аміні, іранської громадянки курдського походження, затриманої поліцією за обвинуваченням у неправильному носінні хустки. Протести, під час яких жінки знімали хустки з голови, а іноді навіть спалювали їх, припинилися лише після репресій, внаслідок яких загинули понад 550 протестувальників. Понад тисячу мітингувальників тоді заарештували.
Хіджаб став обов’язковим для жінок Ірану з 1983 року, після Ісламської революції 1979 року.
Однак після масових минулорічних протестів, які виникли після смерті Масхи Аміні – яку затримали та арештували за порушення дрес-коду – дедалі більше іранських жінок почали порушувати правила носіння одягу.
Під час багатомісячних демонстрацій вбито кілька сотень осіб, серед яких – десятки силовиків, а тисячі осіб заарештовано.
У межах заходів із забезпечення дотримання заборони протягом минулого року влада закрила кілька підприємств за недотримання дрес-коду та встановила камери спостереження в громадських місцях для відстеження порушень.
У липні державні ЗМІ повідомили про посилення поліцейських патрулів, спрямованих на відлов тих, хто ігнорує закон, а у вересні парламент проголосував за законопроєкт, який посилить покарання для тих, хто порушує дрес-код.
- Агента ізраїльської розвідувальної служби “Моссад” страчено у суботу, 16 грудня, в південно-східній іранській провінції Систан і Белуджистан.
- Іранська влада перешкодила родичам загиблої Махси Аміні вилетіти до Страсбурга для отримання цьогорічної премії Сахарова. Не дозволили піти до літака батькам та брату Аміні.
- Поліція Ірану закрила велику книгарню у центрі Тегерана, оскільки магазин дозволяв жінкам заходити всередину без хіджаба.
У ніч проти 25 листопада російські війська на човнах здійснили висадку через річку Оскіл південніше Новомлинська на Харківщині.
У ніч проти 25 листопада російські війська атакували столицю безпілотниками. Внаслідок чергового ворожого обстрілу у Деснянському районі загорівся балкон, тоді як у Дарницькому – уламки БпЛА впали на приватну забудову.
Співробітники Volkswagen заявили про готовність відмовитись від підвищення зарплат заради майбутнього компанії.
У Малі пов’язане з “Аль-Каїдою” угруповання “Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін” (JNIM) влаштувало засідку на найманців російської ПВК “Вагнер”. У результаті загинули щонайменше шість вагнерівців.
У Білому домі нещодавно розглядали можливість публічного заклику до офіційного запрошення України до НАТО, проте вирішили поки що цього не робити.