В ISW зреагували на новий масований удар РФ по енергосистемі України

Джерело: Інститут вивчення війни

Аналітики ISW прокоментували масований ракетно-дроновий удар Росії по енергосистемі України 29 березня.

Фахівці зауважили, що окупанти почали атакувати також і гідроелектростанції. Це свідчить про те, що Росія розширила свої цілі у кампанії масованих атак.

Зокрема напередодні ворог атакував енергетичні об’єкти у низці українських областей, зокрема Канівську та Дністровську ГЕС на Черкащині та Буковині. Також було завдано ударів по неназваній критичній інфраструктурі на Прикарпатті та Дніпропетровщині.

Аналітики зауважили, що атаки росіян по енергосистемі можуть бути спрямовані на погіршення оборонно-промислової здатності України. Удари посилились саме зараз, коли Україна стикається з нестачею ракет ППО.

“Нова російська модель ударів по українських дамбах і гідроелектростанціях є значним поворотом і ескалацією кампанії атак Росії проти України. Російські війська раніше не завдавали тривалих ракетних ударів по українських дамбах і гідроелектростанціях”, – наголосили аналітики.

У цьому контексті фахівці наголосили на діях західних союзників України, які проти надання Києву далекобійної зброї. Свої відмови вони аргументують ймовірністю ескалації війни.

“Однак рішення західних держав обмежити обороноздатність України, намагаючись впоратися з ескалацією, не завадили Росії розгорнути війну проти України. Крім того, Україна веде стратегічну оборону, а не наступ, який міг би серйозно загрожувати російським позиціям на окупованій території України чи Росії”, – зауважили аналітики.

В ISW також додали, що голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Чарльз Браун-молодший 28 березня зробив заяву щодо надання Україні ракет великої дальності ATACMS, наголосивши, що “ризик ескалації не такий високий, як, можливо, був на початку”.

“Росія послідовно доводила свою готовність посилити свою агресію без провокацій, і занепокоєння щодо російської помсти та ескалації у відповідь на подальше надання західної зброї та систем Україні не повинні впливати на рішення США чи Заходу щодо цієї допомоги”, – мовиться у звіті фахівців.

На полігоні під Ульмом українські військові проходять курси першої допомоги на полі бою. Для навчання закупили п’ять силіконових інтерактивних манекенів Simman 3G plus. Ціна однієї штуки – 100 000 євро, маса – 80 кг. 

Фотографи Влада та Костянтин Ліберови оприлюднили світлини українських військових, котрі лиш нещодавно повернулися з російського полону. Виснажені, у російському полоні армійці втрачають по 20, 30, а дехто навіть 40 кг. Українська сторона дотримується Женевської конвенції і закликає світову спільноту примусити РФ до виконання міжнародних обов’язків.

Минулого тижня Росія оголосила, що розпочала операцію зі звільнення Курської області. Вона може зайняти не один місяць, оскільки кинутих у контрнаступ військ не вистачить, хоча їх уже приблизно вчетверо більше, ніж українці, вважають експерти.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав канцлера Німеччини Олафа Шольца, котрий нині перебуває з візитом у країні, відмовитися від ідеї про те, що Росія може зазнати поразки на полі бою, і підтримати мирний план Китаю щодо України.

У НЕК “Укренерго” поінформували, що 17 вересня заходи обмеження споживання не прогнозуються. У компанії закликали споживати електроенергію ощадливо протягом всієї доби.