В Міноборони створили Раду донорів інституційних реформ: яка мета та чим займатиметься

Джерело: Міноборони

В Міністерстві оборони України створили Раду донорів інституційних реформ, яка займатиметься формуванням “єдиного вікна” для ефективної та прозорої комунікації з країнами-партнерами, які підтримують трансформаційні процеси.

“Рада донорів допоможе нам спростити комунікацію з партнерами через регулярне інформування щодо прогресу реформ та стане прозорим механізмом запиту донорської підтримки для проєктів реформ міністерства”, – зазначив заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер.

У межах роботи Ради донорів використовуватимуться наступні типи підтримки:

  • експертна допомога;
  • матеріально-технічна підтримка;
  • підготовка експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань державної політики у сфері оборони;
  • а також консультації щодо взаємосумісності з НАТО.

Діяльність Ради не стосуватиметься механізму залучення міжнародної військової допомоги, який функціонує в межах роботи Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн або інших платформ.

Під час першого засідання Ради міністерство представило прогрес щодо трансформаційних процесів у Міноборони, а також поінформувало про заплановані наступні кроки за напрямами, реалізація яких потребуватиме підтримки партнерів.

До Ради донорів інституційних реформ увійшли представники більш як 20 країн та організацій, зокрема аташе з питань оборони, дипломатичні представники країн-партнерів, а також міжнародних організацій у сфері оборони, які працюють в Україні.

Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.

Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.