В Міноборони створили Раду донорів інституційних реформ: яка мета та чим займатиметься

Джерело: Міноборони

В Міністерстві оборони України створили Раду донорів інституційних реформ, яка займатиметься формуванням “єдиного вікна” для ефективної та прозорої комунікації з країнами-партнерами, які підтримують трансформаційні процеси.

“Рада донорів допоможе нам спростити комунікацію з партнерами через регулярне інформування щодо прогресу реформ та стане прозорим механізмом запиту донорської підтримки для проєктів реформ міністерства”, – зазначив заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер.

У межах роботи Ради донорів використовуватимуться наступні типи підтримки:

  • експертна допомога;
  • матеріально-технічна підтримка;
  • підготовка експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань державної політики у сфері оборони;
  • а також консультації щодо взаємосумісності з НАТО.

Діяльність Ради не стосуватиметься механізму залучення міжнародної військової допомоги, який функціонує в межах роботи Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн або інших платформ.

Під час першого засідання Ради міністерство представило прогрес щодо трансформаційних процесів у Міноборони, а також поінформувало про заплановані наступні кроки за напрямами, реалізація яких потребуватиме підтримки партнерів.

До Ради донорів інституційних реформ увійшли представники більш як 20 країн та організацій, зокрема аташе з питань оборони, дипломатичні представники країн-партнерів, а також міжнародних організацій у сфері оборони, які працюють в Україні.

У Міноборони повідомили, що станом на сьогодні, в межах експериментального проєкту із залучення підприємств незалежно від форми власності до системи протиповітряної оборони долучилися майже 100 підприємств.

14 жовтня російські війська вкотре здійснили авіаудар по житловій забудові Краматорська, що на Донеччині. Внаслідок атаки є загиблі, також поранень зазнали четверо осіб.

14 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав ухвалення Виконавчою радою ЮНЕСКО на її 225-й сесії рішення “Подальший розгляд ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)”.

Литва заморожує активи російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана в межах національних санкцій проти них.

14 жовтня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на повідомлення про обмеження швидкості роботи терміналів Starlink в Україні.