В Міноборони створили Раду донорів інституційних реформ: яка мета та чим займатиметься
Джерело: Міноборони
В Міністерстві оборони України створили Раду донорів інституційних реформ, яка займатиметься формуванням “єдиного вікна” для ефективної та прозорої комунікації з країнами-партнерами, які підтримують трансформаційні процеси.
“Рада донорів допоможе нам спростити комунікацію з партнерами через регулярне інформування щодо прогресу реформ та стане прозорим механізмом запиту донорської підтримки для проєктів реформ міністерства”, – зазначив заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер.
У межах роботи Ради донорів використовуватимуться наступні типи підтримки:
- експертна допомога;
- матеріально-технічна підтримка;
- підготовка експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань державної політики у сфері оборони;
- а також консультації щодо взаємосумісності з НАТО.
Діяльність Ради не стосуватиметься механізму залучення міжнародної військової допомоги, який функціонує в межах роботи Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн або інших платформ.
Під час першого засідання Ради міністерство представило прогрес щодо трансформаційних процесів у Міноборони, а також поінформувало про заплановані наступні кроки за напрямами, реалізація яких потребуватиме підтримки партнерів.
До Ради донорів інституційних реформ увійшли представники більш як 20 країн та організацій, зокрема аташе з питань оборони, дипломатичні представники країн-партнерів, а також міжнародних організацій у сфері оборони, які працюють в Україні.
- Міністерство оборони України запустило електронну чергу до ТЦК та СП. Попередній запис вже можливий в 19 ТЦК, зокрема в окремих центрах Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Сум, Вінниці, Кропивницького.
- У Міноборони повідомили, що станом на 11 годину 18 травня 150 тисяч громадян України вже успішно авторизувалися у застосунку “Резерв+”. Ще сотні тисяч запитів – у черзі.
- У застосунку “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів відповіли на найпоширеніші питання щодо оновлення даних та змін з огляду на новий закон про мобілізацію.
2 грудня у Дніпрі оголосили днем жалоби. Внаслідок російського удару загинули четверо осіб та понад 40 людей зазнали поранень.
Протягом листопада 2025 року підрозділи протиповітряної оборони Сил оборони України знищили 9707 повітряних цілей.
До 15 зросла кількість постраждалих внаслідок російської атаки по Дніпру 1 грудня.
Російські війська атакували Дніпро ракетами, внаслідок чого загинуло троє осіб, ще восьмеро – постраждали.
Голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне зазначив, що Альянс розглядає можливість жорсткішої відповіді на кібератаки, акти саботажу та порушення повітряного простору з боку Росії.