В одній із земель Німеччини українську мову вивчатимуть як другу іноземну у школах

Джерело: пресслужба міністерства культури та освіти Гессену

В школах федеральної землі Гессен у Німеччині в наступному навчальному році українська мова буде запропонована як друга іноземна для вивчення у школах.

В міністерстві заявили, що це робиться з огляду на велику групу з близько 20 000 школярів з України та понад 300 українських вчителів, які зараз викладають у школах Гессену.

“Ми не повинні втомлюватися підтримувати Україну. Ми хотіли б запропонувати багатьом молодим людям і вчителям з України ще сильніші освітні та кар’єрні перспективи на основі їхніх індивідуальних талантів, у тому числі для відбудови власної країни, а також надіслати чіткий сигнал солідарності у важкі часи”, – сказав міністр культури та освіти Армін Шварц.

Запровадження української мови як другої іноземної буде шкільним експериментом відповідно до законодавчої бази.

Міністр федеральних і європейських справ, міжнародних справ і дебюрократизації Гессена Манфред Пенц наголосив: 

“Ми з самого початку знали, що боротьба за свободу в Україні буде довгою. Тому логічно запропонувати українським учням можливість вивчати в школі, окрім німецької, рідну мову. Це знак солідарності з Україною. Але це також внесок у збереження ідентичності та культури України”.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.