В Україні напрацьовують законопроєкт, яким обмежать обіг одноразового пластику
Джерело: пресслужба Міндовкілля
Українські законотворці напрацьовують законопроєкт, який дозволить імплементувати Директиву 2019/904 про зменшення впливу деякої пластикової продукції на довкілля.
Так планують поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території України.
За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі. При цьому у 2019 році у світі було викинуто 130 мільйонів тонн одноразового пластику. У Австралії на одну людину припало 59 кілограмів таких відходів, у США – 53 кг, у Японії – 37, в Канаді – 34, в Італії – 23 кг.
Відповідно до статті 6 Директиви держави-члени ЄС мали вжити всіх заходів, щоб з 3 липня цього року відповідна пластикова продукція була представлена на європейських ринках виключно з прикріпленими кришками.
Таке рішення має гарантувати, що кришка потрапить на переробку разом з пляшкою, а не буде викинута окремо у смітник, або ще гірше – у грунти чи воду.
Ідучи європейським шляхом, Україна також впроваджує кращі європейські практики у боротьбі за чисте довкілля. Наразі напрацьовується законопроєкт, який дозволить імплементувати Директиву 2019/904 та поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території України, – наголосили у повідомленні.
Планується заборонити виробництво, ввезення, введення в обіг та розповсюдження такої продукції, як:
- гігієнічні ватні палички з пластиковою основою;
- місткості з пінополістиролу та пластикові місткості у формі блістерного паковання або лотків – для готових харчових продуктів, які споживаються на місці або беруться на виніс;
- мішалки та соломинки для напоїв;
- палички, що прикріплюються до повітряних куль;
- шпажки;
- одноразові виделки, ножі, ложки, тарілки тощо.
Раніше ми повідомляли, що Міндовкілля спільно з ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” шукатимуть зацікавлених інвесторів для пілотних проектів з будівництва сміттєобробних заводів на Київщині, Івано-Франківщині та у Закарпатській області.
У січні, під час воркшопу, організованого Міндовкіллям спільно з урядом Швеції, стало відомо, що Швеція готова сприяти реалізації реформи управління відходами в Україні.
Також стало відомо, що в Україні посилять вимоги до експлуатації полігонів та сміттєзвалищ – відтак нові правила мають повністю відповідати європейським стандартам та сприяти підтриманню стану екологічної безпеки. Міндовкілля вже розробило відповідний документ, який встановлюватиме європейські вимоги до полігонів та сміттєзвалищ. Його неодноразово обговорювали з експертами, громадськістю та учасниками ринку.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив, що орієнтовні збитки довкіллю внаслідок удару РФ по нафтобазі на Харківщині вже становлять понад 30 мільйонів гривень.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомив, що збитки довкіллю Причорноморського регіону становлять майже 305 млрд гривень.
- Генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що українські прокурори вперше повідомили про підозру у скоєнні злочину екоциду, разом зі злочином агресії та воєнними злочинами, російському генерал-полковнику та чотирьом його підлеглим.
Президент Володимир Зеленський зреагував на повідомлення про затримання українського боксера Олександра Усика в аеропорту Кракова у вівторок, 17 вересня. Запевнив, що спортсмена вже відпустили.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 17 вересня. З початку доби відбулося 139 бойових зіткнень, з яких 34 досі тривають.
Ввечері 17 вересня російські війська масовано атакували Запорізьку область. Внаслідок обстрілу загинуло двоє осіб та пʼятеро отримали поранення, повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
Військовослужбовці 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” Національної гвардії України прикинулися російськими розвідниками, аби захопити у полон трьох солдатів РФ.
Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови продовжує фіксувати системні порушення мовних прав громадян України в інтернеті. З початку 2024 року надійшла 421 скарга щодо порушення частини шостої статті 27 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, котра регламентує використання державної мови в мережі інтернет (що майже на 50% менше, ніж за цей період у 2023 році).