В Україні сільські школи на 4-5 років відстають від шкіл у містах – дослідження PISA-2022

Джерело: результати дослідження PISA -2022

За результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, школи в українських селах на 4-5 років відстають від шкіл у містах.

Зокрема, результати PISA показали, що за чотири роки навчання в умовах пандемії COVID-19 та повномасштабної війни українські діти стали гірше читати і рахувати.

Однак директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко акцентувала на тому, що умови, в яких діти в Україні писали тест, були екстремальними, адже це відбувалося у жовтні 2022 року, під час відключень електроенергії та ракетних ударів.

“Діти в Україні проходили тест у жовтні 2022 року, під час найбільших ракетних обстрілів. Писали тести після кількох годин сидіння в укриттях. Звісно, це стрес, важко сфокусуватися і втримати інтерес. Це впливає на концентрацію при читанні, на проведення розрахунків. Хоча показники в Україні значно погіршилися, але вони є кращими, ніж у багатьох країнах світу, де немає війни”, – прокоментувала Тетяна Вакуленко.

Опріч цього, в Україні є величезний розрив між рівнями математичної грамотності учнів, які навчаються в селах та у містах. У великих містах середній бал дітей з математики – 506 балів. У невеликих містах (населення від 15 000 до близько 100 000 жителів) – це 448 бали. Найгірші результати мають учні, які мешкають у селах. Їхній середній бал з математики становить 414.

У знаннях з математики різниця між учнями з великих сіл і міст становить понад 4,5 роки навчання.

Різниця в успішності учнів у читанні та у природничо-наукових дисциплінах учнів із сіл та міст подібна.

Наприклад, учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років. Середній бал із читання в учнів з великих міст становить 490, а в сільській місцевості – 392 бали.

З природничо-наукових дисциплін діти із сільських шкіл відстають майже на чотири роки – середній бал з природничих дисциплін учнів з великих міст становить 508, а учнів із сільської місцевості – 421.

Зображення: PISA

Математична грамотність

У математичній галузі в українських учнів – найнижчий рівень освітніх втрат серед усіх досліджуваних галузей: якщо порівняти з минулим циклом, ці результати погіршилися на 12 балів. 58% українських учнів досягли базового, другого із шести, рівня математичної грамотності, 32% учнів – рівня 3 і вищих. У галузі математики різниця між Україною і країнами ОЕСР становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA (1 рік навчання = 20 тестових балів).

Читацька грамотність

У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59% учнів досягли базового рівня в читанні, 29% – рівня 3 і вищих. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.

Загалом найбільше падіння результатів у циклі PISA-2022 – саме в галузі читання. І цей феномен потребує додаткового вивчення, зважаючи на складні обставини, у яких наше учнівство змушене навчатися впродовж останніх років.

“Те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше – із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок”, – прокоментувала директорка Українського центру оцінювання якості освіти і національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.

Оскільки в дослідженні беруть участь понад 80 країн/економік світу, некоректно проводити пряме порівняння всіх країн: освітні системи можуть разюче відрізнятися. Тому для порівняння з Україною обрано референтні країни: Естонію, Польщу, Словацьку Республіку, Болгарію, Молдову й Грузію. Ці країни взято з огляду на подібність з Україною їхнього соціально-економічного стану або з огляду на культурну чи історичну спорідненість.

Загалом Україна показала вищі результати з усіх трьох галузей, ніж Болгарія, Молдова і Грузія. Водночас результати Естонії, Польщі та Словацької Республіки є вищими.

Зображення: Міносвіти

Зокрема, освітнє дослідження свідчить, що хлопці в Україні на 10 балів випереджають дівчат з математики. У читанні ж, навпаки, дівчата випереджають хлопців на 23 бали.

Це означає, що різниця у рівні читання між дівчатами та хлопцями становить понад рік навчання (20 балів у PISA приблизно оцінюють у рік навчання).

У 2018 році дівчата читали краще за хлопців на 34 бали, а рахували гірше на 6 балів. Але з того часу показники погіршилися у всіх.

Чому так знизився рівень читання?

Українські підлітки відстають у читанні майже на 2,5 року від своїх однолітків з найрозвинутіших економік світку, й відстають від українських дітей, які проходили це тестування у 2018 році.

У Міносвіти припускають, що на це вплинуло затяжне дистанційне навчання, стрес через війну, постійне переривання навчання через повітряні тривоги, вимкнення світла, а ще – довгі перерви в освіті, коли діти взагалі не вчилися, бо жили в окупації чи втікали від обстрілів.

Проте падіння показників є й у багатьох країнах, де війни не було. До того ж, тестування PISA в українських школах проводили на восьмий місяць після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Довідково. PISA – це програма міжнародного оцінювання учнів, яке майже 30 років тому започаткувала Організація економічного співробітництва і розвитку. Оцінювання відповідає на питання, що знають, і що вміють 15-річні підлітки.

Тестування майже 4 тисяч учнів із 164 закладів освіти свідчить, що Україна за чотири роки з часу минулого дослідження пережила масштабні освітні втрати. За стандартами PISA, вони еквівалентні одному року навчання з математики, двом рокам – із читання та пів року навчання з природничо-наукових дисциплін,

Через війну оцінювання проводили лише у 18 регіонах України. Остаточна вибірка учасників основного етапу PISA-2022 в Україні становила 3876 учнів зі 164 закладів освіти 18 регіонів України (крім Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Луганської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, а також Автономної Республіки Крим і міста Севастополь). Вибірка є репрезентативною для визначених 18 регіонів.

11 грудня міністерство закордонних справ Росії поскаржилося, що передача США Україні 20 мільярдів доларів коштом заморожених російських активів, було “простим пограбуванням”, і припустило, що Москва може “захопити західні активи” на своїй території “для посилення промислового потенціалу”.

Австрійська нафтогазова компанія OMV Gas Marketing & Trading GmbH розірвала довгостроковий контракт з російським “Газпромом” на постачання газу, укладений у 2006 році. Угода мала діяти до 2040 року.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 11 грудня. З початку доби відбулося 194 бойових зіткнення.

Науково-популярний проєкт “Альфа Центавра” опублікував OSINT-розрахунок застосування РФ ракети “Орєшнік”, попередивши про можливість нового удару російськими ракетами середньої дальності по території України, базуючись на аналізі авіаційних повідомлень (NOTAM) про закритий повітряний простір над полігоном “Капустин Яр”.

11 грудня Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський зустрівся з бійцями 38-ї окремої бригади морської піхоти на Покровському напрямку.