В Україні створять інформаційну систему трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин

Джерело: МОЗ України

Уряд схвалив постанову про затвердження положення про Державну інформаційну систему трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.

Пересадка стовбурових клітин може знадобитися за трьох видів хвороб:

  • гематологічні. Наприклад, гострий лейкоз, множинна мієлома, плазмоклітинний лейкоз, лімфома Ходжкіна, неходжкінські лімфоми;
  • негематологічні. Наприклад, L амілоїдоз чи POEMS-синдром;
  • автоімунні.

У пошуку донора стовбурових клітин найголовніше – швидкість визначення клітинної спорідненості. Функціональні можливості системи дозволять у майбутньому оперативніше шукати і формувати пару донор-реципієнт, швидко обмінюватися інформацією та документами з іншими інформаційними системами.

Отже, після наповнення системи інформацією про “біологічні паспорти” (або результати обстежень) потенційних донорів гемопоетичних стовбурових клітин, збільшиться кількість людей, яким буде надано медичну допомогу цим методом лікування.

До її складу входитиме реєстр потенційних донорів гемопоетичних стовбурових клітин. Також визначено порядок і умови наповнення реєстру, його функціонування, доступ до інформації та даних.

За словами міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка, попри повномасштабну війну, галузь трансплантації активно розвивається. В Україні пересаджують нирки, печінку, серце, легені, підшлункову залозу. Зростають і показники трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин.

За 9 місяців 2023 року їх провели більше, аніж за повний 2022 рік: 251 трансплантація у нинішньому році і 223 за увесь попередній.

“Ми чимало зробили і ще чимало маємо зробити. Сьогодні ще один крок вперед – уряд схвалив положення про Державну інформаційну систему трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Чим більша кількість зареєстрованих потенційних донорів – тим більше шансів у пацієнтів на одужання”, – зазначив Віктор Ляшко.

14 травня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія здійснила одну з найтриваліших і найінтенсивніших атак проти України, “знущаючись” із дипломатичних зусиль щодо припинення війни.

14 травня журналістка Букв відвідала місце ракетного удару РФ у Дарницькому районі столиці та поспілкувалася з мешканцями зруйнованої росіянами житлової багатоповерхівки.

У Києві внаслідок нічної ракетної атаки РФ кількість загиблих збільшилася до семи осіб, зокрема жертвою удару стала дитина. Ще близько 40 осіб поранені.

Європейський Союз розглядає можливість продовження режиму тимчасового захисту для українців до 2028 року, заявила спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.

13 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Данії приєднатися до до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.