В Україні створять інформаційну систему трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин

Джерело: МОЗ України

Уряд схвалив постанову про затвердження положення про Державну інформаційну систему трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.

Пересадка стовбурових клітин може знадобитися за трьох видів хвороб:

  • гематологічні. Наприклад, гострий лейкоз, множинна мієлома, плазмоклітинний лейкоз, лімфома Ходжкіна, неходжкінські лімфоми;
  • негематологічні. Наприклад, L амілоїдоз чи POEMS-синдром;
  • автоімунні.

У пошуку донора стовбурових клітин найголовніше – швидкість визначення клітинної спорідненості. Функціональні можливості системи дозволять у майбутньому оперативніше шукати і формувати пару донор-реципієнт, швидко обмінюватися інформацією та документами з іншими інформаційними системами.

Отже, після наповнення системи інформацією про “біологічні паспорти” (або результати обстежень) потенційних донорів гемопоетичних стовбурових клітин, збільшиться кількість людей, яким буде надано медичну допомогу цим методом лікування.

До її складу входитиме реєстр потенційних донорів гемопоетичних стовбурових клітин. Також визначено порядок і умови наповнення реєстру, його функціонування, доступ до інформації та даних.

За словами міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка, попри повномасштабну війну, галузь трансплантації активно розвивається. В Україні пересаджують нирки, печінку, серце, легені, підшлункову залозу. Зростають і показники трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин.

За 9 місяців 2023 року їх провели більше, аніж за повний 2022 рік: 251 трансплантація у нинішньому році і 223 за увесь попередній.

“Ми чимало зробили і ще чимало маємо зробити. Сьогодні ще один крок вперед – уряд схвалив положення про Державну інформаційну систему трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Чим більша кількість зареєстрованих потенційних донорів – тим більше шансів у пацієнтів на одужання”, – зазначив Віктор Ляшко.

Колишній канцлер Німеччини Олаф Шольц розповів про зустріч із главою РФ Володимиром Путіним у Москві 15 лютого 2022 року. Тоді німецький канцлер намагався дипломатичним шляхом запобігти повномасштабному російському вторгненню в Україну.

Французькі військовослужбовці перебувають на території України для проведення навчань і ремонту військової техніки, підтвердила речниця Збройних сил Аліса Руфо.

17 листопада заступник міністра оборони США з політичних питань Елбридж Колбі заявив, що українські удари по російських об’єктах, зокрема по найбільшому російському маркетплейсу Wildberries, можуть посилювати готовність Кремля до ескалації. Водночас він визнав, що окремі атаки ЗСУ здатні сповільнювати просування армії РФ.

17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.