В Україні створять резерв медпрацівників для роботи на деокупованих територіях
Джерело: Міністерство охорони здоров’я України
В Україні планують створити резерв медпрацівників для роботи на звільнених від російських окупантів територіях.
Відтак, ухвалена сьогодні Кабміном постанова дозволить забезпечити медичні заклади державної та комунальної форм власності, які відновлять роботу на деокупованих територіях, лікарями та медсестрами/медбратами.
З цією метою запрацює інформаційна система “Резерв працівників сфери охорони здоров’я для роботи на деокупованих територіях України”. Користувачами стануть медпрацівники, зареєстровані у ній і зараховані до резерву.
Кожен медик матиме особистий кабінет, тобто профіль, за допомогою якого зможе обмінюватися документами та інформацією з іншими користувачами.
Система взаємодіятиме з іншими інформаційними системами та державними електронними інформаційними ресурсами, зокрема з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиною державною електронною базою з питань освіти – для отримання відомостей про фаховість медпрацівників.
У ній також міститиметься інформація про потребу в працівниках, зокрема в: Автономній Республіці Крим, м. Севастополь, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях тощо.
Завдання щодо створення цієї системи покладено на МОЗ. Власником системи, зокрема її програмного забезпечення, є держава в особі Міністерства охорони здоров’я.
- Близько 200 медиків-добровольців підсилили медзаклади на постраждалих від підриву росіянами дамби Каховської ГЕС територіях.
- Кабінет міністрів затвердив порядок формування кадрового резерву освітян для роботи на деокупованих територіях України.
- Більш ніж 1 700 українців готові приєднатися до відновлення деокупованих територій через вступ до кадрового резерву.
Президент Володимир Зеленський, ймовірно, надіслав листа главі Білого дому США Дональду Трампу, вказавши на критичний дефіцит систем протиповітряної оборони в Україні.
Росія розглядає можливість обмеження експорту дизельного та авіаційного пального на тлі зниження завантаження нафтопереробних заводів до багаторічних мінімумів в умовах посилення дронових атак.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.