В Україні створять резерв медпрацівників для роботи на деокупованих територіях
Джерело: Міністерство охорони здоров’я України
В Україні планують створити резерв медпрацівників для роботи на звільнених від російських окупантів територіях.
Відтак, ухвалена сьогодні Кабміном постанова дозволить забезпечити медичні заклади державної та комунальної форм власності, які відновлять роботу на деокупованих територіях, лікарями та медсестрами/медбратами.
З цією метою запрацює інформаційна система “Резерв працівників сфери охорони здоров’я для роботи на деокупованих територіях України”. Користувачами стануть медпрацівники, зареєстровані у ній і зараховані до резерву.
Кожен медик матиме особистий кабінет, тобто профіль, за допомогою якого зможе обмінюватися документами та інформацією з іншими користувачами.
Система взаємодіятиме з іншими інформаційними системами та державними електронними інформаційними ресурсами, зокрема з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиною державною електронною базою з питань освіти – для отримання відомостей про фаховість медпрацівників.
У ній також міститиметься інформація про потребу в працівниках, зокрема в: Автономній Республіці Крим, м. Севастополь, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях тощо.
Завдання щодо створення цієї системи покладено на МОЗ. Власником системи, зокрема її програмного забезпечення, є держава в особі Міністерства охорони здоров’я.
- Близько 200 медиків-добровольців підсилили медзаклади на постраждалих від підриву росіянами дамби Каховської ГЕС територіях.
- Кабінет міністрів затвердив порядок формування кадрового резерву освітян для роботи на деокупованих територіях України.
- Більш ніж 1 700 українців готові приєднатися до відновлення деокупованих територій через вступ до кадрового резерву.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.