В Україні ухвалили стратегію розвитку добровільного донорства крові та її компонентів
Джерело: МОЗ України
Уряд України ухвалив стратегію розвитку добровільного безоплатного донорства крові та компонентів крові.
Напрями реалізації стратегії відповідають євроінтеграційним зобовʼязанням за угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, якою, зокрема, закріплено курс на активізацію співпраці з ЄС у сфері служб крові.
Стратегію схвалено на період до 2028 року. Також затверджено відповідний план заходів з її реалізації у 2024-2026 роках.
В умовах війни стале забезпечення потреб в донорській крові та компонентах крові – одна із головних умов обороноздатності та національної безпеки країни. Ухвалена стратегія передбачає створення сприятливих умов для населення для усвідомлення та формування позитивного соціального ставлення до донорства крові та компонентів крові, підтримки суспільної довіри. Документ спрямовано на реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я щодо задоволення потреби населення в безпечній та якісній донорській крові та компонентах крові в достатній кількості.
У системі, яка заснована на принципі добровільного безоплатного донорства, пацієнти мають рівноправний доступ до безпечної та якісної донорської крові і компонентів крові.
Основними засадами реалізації стратегії є недопущення випадків дефіциту донорської крові та компонентів крові, а також забезпечення безперервності надання трансфузіологічної допомоги як цивільному населенню, так і задоволення потреб сил безпеки та сил оборони.
Згідно з ухваленим документом, пацієнтам не доведеться шукати донорів крові, щоб отримати належну медичну допомогу та боротися за своє життя. Зокрема, молодь заохочуватимуть бути активними, фахівці мотивуватимуть здобувачів освіти добровільно і регулярно ставати донорами крові і їх компонентів. Для цього в закладах загальної середньої та вищої освіти проводитимуть заходи для популяризації донорства крові.
Також планується створення в суб’єктах системи крові підрозділів, відповідальних за залучення донорів крові та її компонентів. Формування бази постійних донорів відбудеться за допомогою системного підходу до планування заготівлі крові та керування запасами компонентів крові.
Відповідно до інформації Всесвітньої організації охорони здоров’я, в країнах із рівнем доходу на душу населення вище середнього кількість донацій на тисячу осіб становить 15,9 раза. В Україні ж цей показник становить лише 11 донацій на тисячу осіб.
Станом на 1 січня 2022 року, за інформацією МОЗ, загальна кількість донорів крові та компонентів крові становила 309 255 осіб, на 1 січня 2021 року – 311 895 осіб, а на 1 січня 2020 року – 363 318 осіб.
- У Міністерстві охорони здоров’я повідомили, що нині по всій Україні стабільною лишається висока необхідність у донорській крові. Зауважується, що потреби динамічні та змінюються щодня залежно від обставин.
- В Україні кров та її компоненти контролюватиме інформаційно-комунікаційна система донорства крові “єКров”.
- В Україні розширили перелік лікарів, які можуть проводити переливання крові – додали ще 26 лікарських спеціальностей, переважно хірургічного профілю.
У Краматорську з 11 вересня зупинять роботу ліфтів у багатоквартирних будинках. Причиною називають посилення російських атак на житлову забудову, загрозу повторних ударів та перебої з електропостачанням.
Німеччина має намір запровадити власний пакет санкцій проти Росії, котрий діятиме паралельно з новими обмеженнями Євросоюзу. Заходи об’єднають прямі кроки ФРН проти російських структур із санкційним пакетом, який нині готується у Брюсселі.
31 серпня та в ніч на 1 вересня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових цілей противника.
31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.