В Україні вшановують 11-ту річницю «Кривавого Водохреща» на Майдані
Джерело: “Букви“
Сьогодні в Україні згадують події 19 січня 2014 року, які увійшли в історію як “Криваве Водохреще”. Того дня на Майдані Незалежності в Києві відбулися масові протести, що переросли у сутички між протестувальниками та силовиками.
Події розпочалися після ухвалення 16 січня Верховною Радою так званих “драконівських законів”, які значно розширювали повноваження правоохоронців і фактично обмежували громадянські свободи. Вони набули чинності саме 19 січня, що й стало поштовхом до масового виходу людей на вулиці.
На Майдані зібралося до 500 тисяч протестувальників. Попри заклики опозиційних лідерів зберігати мирний характер протесту, колона демонстрантів вирушила до Верховної Ради.
Їхній шлях перекрили спецпризначенці “Беркут”, які заблокували вулицю Грушевського автобусами та вантажівками.
Сутички почалися після спроб протестувальників прорвати кордон. Силовики застосували світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі та водомети. Температура в Києві тоді сягала 7–10 градусів морозу.
За даними МВС, воду нібито використовували для гасіння пожеж, оскільки було підпалено кілька автомобілів та автобусів. У відповідь у бік силовиків полетіли каміння та коктейлі Молотова.
За даними медиків, до вечора 19 січня по допомогу звернулися 24 постраждалих із рваними ранами та переломами. Загалом того дня в протистояннях постраждали понад 200 осіб із обох сторін.
Події у Львові того ж дня також були напруженими. Активісти блокували військові частини, аби запобігти відправленню солдатів до Києва. Місцеві жителі оточили бази внутрішніх військ, використовуючи автомобілі та підтримуючи цілодобове чергування.
Сутички на Грушевського тривали кілька днів і стали переломним моментом у подіях Євромайдану. 22 січня з’явилися перші жертви: від вогнепальних поранень загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня у лісі під Києвом знайшли тіло закатованого львівського активіста Юрія Вербицького. Згодом помер від поранень ще один протестувальник, Роман Сеник.
- 21 листопада – одинадцята річниця початку Революції Гідності – спротиву, який відтоді триває щоденно і тепер є видимим у всьому світі. Це був не просто протест за євроінтеграцію чи шлях до Євросоюзу. Букви поспілкувались з Іваном – активістом та волонтером, який пройшов Революцію Гідності від перших заворушень – до тих змін, які майданівці здійснювали вже навесні 2014 року.
Українські захисники стали використовувати штучний інтелект для того, щоб рої дронів могли координувати свої дії на полі бою.
15 серпня перша леді США Меланія Трамп звернулася з листом до глави Росії Володимира Путіна, закликавши його зупинити війну заради дітей, котрі страждають від російської агресії. Вже 28 серпня Росія завдала масованого удару по Києву – ракети та дрони влучили по житлових будинках і дитсадку. Загинули щонайменше 23 людини, серед них – четверо дітей.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що президент України Володимир Зеленський і російський диктатор Володимир Путін “ще не готові” до особистої зустрічі.
Голова правління німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Папперґер в інтерв’ю DW під час відкриття нового заводу з виробництва боєприпасів у містечку Унтерлюс у Нижній Саксонії розповів про його особливості, перші постачання в Україну снарядів калібру 155 мм та терміни запуску подібного заводу в Україні.
Президент-втікач Віктор Янукович, який утік до Росії під час Революції Гідності 2014 року і відтоді проживає там, вперше за тривалий час з’явився у публічному просторі. У своїй заяві, розповсюдженій російськими пропагандиськими ЗМІ, він стверджує, що свого часу цілеспрямовано працював над зближенням України з Європейським Союзом та бачив кінцевою метою вступ країни до ЄС.