В Україні вшановують 11-ту річницю «Кривавого Водохреща» на Майдані
Джерело: “Букви“
Сьогодні в Україні згадують події 19 січня 2014 року, які увійшли в історію як “Криваве Водохреще”. Того дня на Майдані Незалежності в Києві відбулися масові протести, що переросли у сутички між протестувальниками та силовиками.
Події розпочалися після ухвалення 16 січня Верховною Радою так званих “драконівських законів”, які значно розширювали повноваження правоохоронців і фактично обмежували громадянські свободи. Вони набули чинності саме 19 січня, що й стало поштовхом до масового виходу людей на вулиці.
На Майдані зібралося до 500 тисяч протестувальників. Попри заклики опозиційних лідерів зберігати мирний характер протесту, колона демонстрантів вирушила до Верховної Ради.
Їхній шлях перекрили спецпризначенці “Беркут”, які заблокували вулицю Грушевського автобусами та вантажівками.
Сутички почалися після спроб протестувальників прорвати кордон. Силовики застосували світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі та водомети. Температура в Києві тоді сягала 7–10 градусів морозу.
За даними МВС, воду нібито використовували для гасіння пожеж, оскільки було підпалено кілька автомобілів та автобусів. У відповідь у бік силовиків полетіли каміння та коктейлі Молотова.
За даними медиків, до вечора 19 січня по допомогу звернулися 24 постраждалих із рваними ранами та переломами. Загалом того дня в протистояннях постраждали понад 200 осіб із обох сторін.
Події у Львові того ж дня також були напруженими. Активісти блокували військові частини, аби запобігти відправленню солдатів до Києва. Місцеві жителі оточили бази внутрішніх військ, використовуючи автомобілі та підтримуючи цілодобове чергування.
Сутички на Грушевського тривали кілька днів і стали переломним моментом у подіях Євромайдану. 22 січня з’явилися перші жертви: від вогнепальних поранень загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня у лісі під Києвом знайшли тіло закатованого львівського активіста Юрія Вербицького. Згодом помер від поранень ще один протестувальник, Роман Сеник.
- 21 листопада – одинадцята річниця початку Революції Гідності – спротиву, який відтоді триває щоденно і тепер є видимим у всьому світі. Це був не просто протест за євроінтеграцію чи шлях до Євросоюзу. Букви поспілкувались з Іваном – активістом та волонтером, який пройшов Революцію Гідності від перших заворушень – до тих змін, які майданівці здійснювали вже навесні 2014 року.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Уночі 11 листопада українські захисники уразили Саратовський НПЗ, АТ “Морской нефтяной терминал” у Феодосії і низку об’єктів на ТОТ Донеччини.
“Если будет такой, как Свинарчук, я считаю, президент должен уйти в отставку” – ці слова були сказані тоді ще кандитатом у президенти України Володимиром Зеленським журналістам РБК-Україна навесні 2019 року. Через 6 років, з украй млявої реакції вже президента України Володимира Зеленського на записи НАБУ про “його Свинарчука” Тимура Міндіча можна зробити висновок, що Володимир Зеленський є справжнім господарем свого слова: хоче – дає слово, хоче – забирає назад.
В Офісі президента прокоментували розслідування антикорупційних органів щодо схеми розкрадання у сфері енергетики, через яку “відмили” 100 мільйонів доларів, зазначивши, що для всіх причетних “має бути невідворотність покарання”.
Національне антикорупційне бюро України викрило масштабну схему легалізації незаконно отриманих коштів у сфері енергетики. За даними слідства, функція відмивання грошей була зосереджена в окремому офісі злочинної організації, що діяв у центрі Києва.