В Україні визначили пріоритети розвитку підводного розмінування
Джерело: Міноборони
Підводне розмінування має забезпечити безпеку акваторій, відновлення економічної активності та захист довкілля, – це зокрема обговорили на конференції “Глибина безпеки – 2025”, під час якої напрацьовано рамкову концепцію розвитку розмінування.
Як зазначається, учасники конференції сфокусувалися на створені цілісної системи очищення акваторій і прибережних територій. Спеціалізовані експертні групи працюватимуть за напрямами:
- нормативна база і стандартизація;
- методики та операційні процедури;
- оцінювання, верифікація та сертифікація;
- підготовка водолазів-саперів;
- екологія та поводження з вибухонебезпечними предметами у водному середовищі.
На 2026 рік у плані робіт визначили ключові завдання:
- розробка національного стандарту з розмінування акваторій;
- підготовка методики сертифікації засобів підводного розмінування, адаптованої до умов сьогодення;
- проведення тренінгів на базі тренувально-випробувального комплексу UTTC, що забезпечить системну підготовку фахівців і формування кадрового резерву;
- створення реєстру технічних рішень за процесом розмінування акваторій.
Окрему увагу приділили посиленню міжнародного партнерства. Серед пріоритетів – надання експертної та технічної допомоги для розвитку національних спроможностей та розширення програм підготовки водолазів-саперів за участі міжнародних інструкторів.
Зауважимо, в Україні у листопаді вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
У 2025 році сума внесків на рахунки Коаліції спроможностей з розмінування України (DMCC) вже досягла 93 млн євро, повідомили під час 14-ї зустрічі робочої групи держав-учасниць Коаліції, що відбулась у Рейк’явіку (Ісландія).
Раніше повідомляли, що площа потенційно замінованих земель порівняно з кінцем 2022 року зменшилася на понад 20% і сьогодні становить близько 137 тис. км2. Переважно це сільськогосподарські землі.
Роботи з очищення здійснюють ДСНС, Національна поліція, Міноборони та неурядові оператори протимінної діяльності.
Ресурс 112 сертифікованих операторів, серед яких вісім – іноземні, що наразі працюють в Україні, налічує понад 9 тисяч фахівців, 278 одиниць розмінувальної та землерийної техніки, а також понад 13 тисяч металошукачів.
Раніше Міністерство економіки поінформувало, що Україна потребує $29,8 мільярда для розмінування своїх територій, що на $4,8 мільярда менше від попередніх оцінок.
У “Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)”, проведеній Світовим банком, урядом України, Європейським Союзом та ООН, зазначено, що потреби на розмінування територій зменшилися на 4,8 мільярда доларів США порівняно з попередніми оцінками. Це стало можливим завдяки значному прогресу в обстеженні та очищенні земель, де велися бойові дії.
- До 2034 року учасники Коаліції з розмінування нададуть Україні €700 млн для закупівлі обладнання для розмінування.
- Канада направить 15 млн канадських доларів (близько 11,7 млн дол. США) на проведення робіт із розмінування України.
- Міністерство оборони України розглядає можливість створення сучасного полігону для випробувань новітніх технологій, зокрема у сфері розмінування, із використанням штучного інтелекту.
Підводне розмінування має забезпечити безпеку акваторій, відновлення економічної активності та захист довкілля, – це зокрема обговорили на конференції “Глибина безпеки – 2025”, під час якої напрацьовано рамкову концепцію розвитку розмінування.
Американський посадовець повідомив про суттєвий прогрес у переговорах між Україною та Росією, котрі тривали у Берліні.
У Берліні президент Володимир Зеленський 15 грудня провів чергові переговори з представниками США щодо завершення війни з Росією. Україна намагається переконати США, що припинення вогню має відбутися без попередніх територіальних поступок на користь Росії.
Переговори американських та українських посадовців у Берліні, що тривали близько 5 годин 14 грудня, де Київ представив власну версію плану з закінчення повномасштабної війни, закінчилися без компромісу з ключового, територіального питання.
Премє’р-міністерка Юлія Свириденко повідомила про запровадження по всій країні нового підходу до оголошення повітряних тривог — порайонного оповіщення.