В Україні визначили пріоритети розвитку підводного розмінування
Джерело: Міноборони
Підводне розмінування має забезпечити безпеку акваторій, відновлення економічної активності та захист довкілля, – це зокрема обговорили на конференції “Глибина безпеки – 2025”, під час якої напрацьовано рамкову концепцію розвитку розмінування.
Як зазначається, учасники конференції сфокусувалися на створені цілісної системи очищення акваторій і прибережних територій. Спеціалізовані експертні групи працюватимуть за напрямами:
- нормативна база і стандартизація;
- методики та операційні процедури;
- оцінювання, верифікація та сертифікація;
- підготовка водолазів-саперів;
- екологія та поводження з вибухонебезпечними предметами у водному середовищі.
На 2026 рік у плані робіт визначили ключові завдання:
- розробка національного стандарту з розмінування акваторій;
- підготовка методики сертифікації засобів підводного розмінування, адаптованої до умов сьогодення;
- проведення тренінгів на базі тренувально-випробувального комплексу UTTC, що забезпечить системну підготовку фахівців і формування кадрового резерву;
- створення реєстру технічних рішень за процесом розмінування акваторій.
Окрему увагу приділили посиленню міжнародного партнерства. Серед пріоритетів – надання експертної та технічної допомоги для розвитку національних спроможностей та розширення програм підготовки водолазів-саперів за участі міжнародних інструкторів.
Зауважимо, в Україні у листопаді вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
У 2025 році сума внесків на рахунки Коаліції спроможностей з розмінування України (DMCC) вже досягла 93 млн євро, повідомили під час 14-ї зустрічі робочої групи держав-учасниць Коаліції, що відбулась у Рейк’явіку (Ісландія).
Раніше повідомляли, що площа потенційно замінованих земель порівняно з кінцем 2022 року зменшилася на понад 20% і сьогодні становить близько 137 тис. км2. Переважно це сільськогосподарські землі.
Роботи з очищення здійснюють ДСНС, Національна поліція, Міноборони та неурядові оператори протимінної діяльності.
Ресурс 112 сертифікованих операторів, серед яких вісім – іноземні, що наразі працюють в Україні, налічує понад 9 тисяч фахівців, 278 одиниць розмінувальної та землерийної техніки, а також понад 13 тисяч металошукачів.
Раніше Міністерство економіки поінформувало, що Україна потребує $29,8 мільярда для розмінування своїх територій, що на $4,8 мільярда менше від попередніх оцінок.
У “Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)”, проведеній Світовим банком, урядом України, Європейським Союзом та ООН, зазначено, що потреби на розмінування територій зменшилися на 4,8 мільярда доларів США порівняно з попередніми оцінками. Це стало можливим завдяки значному прогресу в обстеженні та очищенні земель, де велися бойові дії.
- До 2034 року учасники Коаліції з розмінування нададуть Україні €700 млн для закупівлі обладнання для розмінування.
- Канада направить 15 млн канадських доларів (близько 11,7 млн дол. США) на проведення робіт із розмінування України.
- Міністерство оборони України розглядає можливість створення сучасного полігону для випробувань новітніх технологій, зокрема у сфері розмінування, із використанням штучного інтелекту.
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.
Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.
12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.
11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.
Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.