В ЄС погодили продовження безмитного експорту української агропродукції
Джерело: пресслужба Європарламенту
8 квітня Європарламент і Європейська Рада досягли нової попередньої домовленості про продовження тимчасових торгових заходів для України до 5 червня 2025 року. Одна з головних умов — посилений захист європейських фермерів.
Рішення узгодили, щоб підтримати Україну в умовах безперервної жорстокої агресивної війни Росії. Зауважується, що односторонні заходи лібералізації торгівлі допоможуть стабілізувати українську економіку та сприятимуть поступовій інтеграції країни до внутрішнього ринку ЄС.
Водночас, якщо на ринку ЄС чи ринках однієї, або кількох країн ЄС виникнуть значні порушення через український імпорт, наприклад, пшениці, регламент гарантує, що Комісія може застосувати будь-які заходи, які вважатиме за потрібне.
Зокрема екстрене гальмування можуть запустити для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів: птиці, яєць, цукру, вівса, крупи, кукурудзи та меду.
Тепер Європарламент та Єврорада мають остаточно затвердити тимчасову угоду, ймовірно, під час другої частини сесії у квітні. Нинішні торговельні заходи закінчуються 5 червня 2024 року, а нові правила повинні набути чинності одразу після цієї дати.
Довідка. Угода про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, забезпечила українським компаніям преференційний доступ до ринку ЄС з 2016 року. Після того, як Росія розпочала загарбницьку повномасштабну війну, ЄС запровадив автономні торгові заходи у червні 2022 року, які дозволяють безмитний доступ усіх українських товарів до ЄС. Заходи продовжили на один рік у 2023 році, а в січні Комісія ЄС запропонувала продовжити призупинення ще на один рік із додатковими гарантіями для захисту ринку ЄС. Минулого місяця Єврорада та Парламент досягли згоди щодо регламенту, однак пізніше країни-члени вирішили внести поправки до тексту, створивши необхідність нових переговорів, які завершилися новою попередньою угодою.
- В ЄС розробили альтернативні механізми, які захистять європейських фермерів від надлишку продукції з України, запевнив єврокомісар із торгівлі Валдіс Домбровскіс. Він закликав Польщу, Угорщину і Словаччину скасувати односторонні обмеження на імпорт зерна з України.
- Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський попросив вибачення за випадок із розсипаним зерном на кордоні з Україною. За його словами, це була “не зовсім адекватна форма протесту”, але зауважив, що до неї “часто вдаються фермери в різних країнах”.
- Окружна прокуратура Хелма порушила справу за фактом висипання зерна з українських вантажівок перед переїздом у Дорогуську.
- Так звану “акцію” організував Рафал Маклер – один із натхненників протестів, власник логістичної компанії та лідер люблінського осередку маргінальної партії “Конфедерація”, який виступає за покращення відносин з РФ, заявляв Центр протидії дезінформації.
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками американського аналітичного центру Hudson Institute, під час якої поінформував їх про наслідки останніх російських обстрілів України.
Україна ініціює засідання Ради Безпеки ООН через останню масовану атаку на Київ у ніч на 14 травня. Відповідне доручення дав глава МЗС Андрій Сибіга.
Російська атака 14 травня спричинила лісові пожежі у Чорнобильській зоні.
14 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Швейцарії приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.
14 травня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія здійснила одну з найтриваліших і найінтенсивніших атак проти України, “знущаючись” із дипломатичних зусиль щодо припинення війни.