В ЄС погодили продовження безмитного експорту української агропродукції
Джерело: пресслужба Європарламенту
8 квітня Європарламент і Європейська Рада досягли нової попередньої домовленості про продовження тимчасових торгових заходів для України до 5 червня 2025 року. Одна з головних умов — посилений захист європейських фермерів.
Рішення узгодили, щоб підтримати Україну в умовах безперервної жорстокої агресивної війни Росії. Зауважується, що односторонні заходи лібералізації торгівлі допоможуть стабілізувати українську економіку та сприятимуть поступовій інтеграції країни до внутрішнього ринку ЄС.
Водночас, якщо на ринку ЄС чи ринках однієї, або кількох країн ЄС виникнуть значні порушення через український імпорт, наприклад, пшениці, регламент гарантує, що Комісія може застосувати будь-які заходи, які вважатиме за потрібне.
Зокрема екстрене гальмування можуть запустити для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів: птиці, яєць, цукру, вівса, крупи, кукурудзи та меду.
Тепер Європарламент та Єврорада мають остаточно затвердити тимчасову угоду, ймовірно, під час другої частини сесії у квітні. Нинішні торговельні заходи закінчуються 5 червня 2024 року, а нові правила повинні набути чинності одразу після цієї дати.
Довідка. Угода про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, забезпечила українським компаніям преференційний доступ до ринку ЄС з 2016 року. Після того, як Росія розпочала загарбницьку повномасштабну війну, ЄС запровадив автономні торгові заходи у червні 2022 року, які дозволяють безмитний доступ усіх українських товарів до ЄС. Заходи продовжили на один рік у 2023 році, а в січні Комісія ЄС запропонувала продовжити призупинення ще на один рік із додатковими гарантіями для захисту ринку ЄС. Минулого місяця Єврорада та Парламент досягли згоди щодо регламенту, однак пізніше країни-члени вирішили внести поправки до тексту, створивши необхідність нових переговорів, які завершилися новою попередньою угодою.
- В ЄС розробили альтернативні механізми, які захистять європейських фермерів від надлишку продукції з України, запевнив єврокомісар із торгівлі Валдіс Домбровскіс. Він закликав Польщу, Угорщину і Словаччину скасувати односторонні обмеження на імпорт зерна з України.
- Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський попросив вибачення за випадок із розсипаним зерном на кордоні з Україною. За його словами, це була “не зовсім адекватна форма протесту”, але зауважив, що до неї “часто вдаються фермери в різних країнах”.
- Окружна прокуратура Хелма порушила справу за фактом висипання зерна з українських вантажівок перед переїздом у Дорогуську.
- Так звану “акцію” організував Рафал Маклер – один із натхненників протестів, власник логістичної компанії та лідер люблінського осередку маргінальної партії “Конфедерація”, який виступає за покращення відносин з РФ, заявляв Центр протидії дезінформації.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.