В ЄС закликали Польщу, Словаччину та Угорщину до «конструктиву» стосовно українського зерна

Джерело: SkyNews

Європейська комісія закликала деякі європейські країни бути конструктивними після того, як вони вирішили продовжити щодо імпорту українського зерна, попри рішення комісії скасувати заборону.

15 вересня Польща, Словаччина та Угорщина оголосили, що збережуть обмеження на імпорт українського зерна.

Ми знаємо про оголошення деяких держав-членів щодо односторонніх заходів, — зазначила речниця комісії. — Наразі важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу та конструктивно взаємодіяли.

Українські фермери покладалися на експорт зерна через сусідні країни після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової угоди в липні.

Одначе, потік продукції в сусідні країни вплинув на доходи місцевих фермерів у цих країнах, що призвело до заборони на імпорт сільськогосподарської продукції з України, щоб захистити їхню власну сільськогосподарську галузь.

Зрештою, ЄС втрутився, щоб запобігти діям окремих країн в односторонньому порядку, і ввів власну заборону на імпорт з України в сусідні країни.

Заборона означала, що Україні було дозволено експортувати через ці країни за умови, що продукція буде продана за межами цих країн — наприклад, перевозити українське зерно через Польщу для продажу до Німеччини.

ЄС дозволив припинити дію заборони 15 вересня після того, як Україна пообіцяла вжити заходів для посилення контролю над експортом до сусідніх країн. Це питання є особливо чутливим зараз, коли фермери збирають свій урожай і готуються до продажу.

Комісар ЄС з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс заявив, що країни повинні утриматися від односторонніх заходів проти імпорту українського зерна, але Польща, Словаччина та Угорщина негайно зреагували, знову запровадивши власні обмеження на імпорт українського зерна. Вони й надалі дозволятимуть транзит української продукції.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.

До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.