Вчені перетворили пластикові відходи на ліки від хвороби Паркінсона

Джерело: Dezeen

Дослідники з Единбурзького університету використали бактерії, щоб перетворити пластикові відходи на препарат для лікування хвороби Паркінсона. У роботі застосували підхід, який називають біоапсайклінгом.

Біотехнологи університету змогли синтезувати препарат L‑DOPA, використавши як сировину компоненти використаного пластику. За словами науковців, цей спосіб може бути більш сталим порівняно з традиційним виробництвом ліків, яке зазвичай ґрунтується на сировині з викопного палива.

Процес передбачав розщеплення поліетилентерефталату (PET) – пластику, який широко використовують у пакуванні продуктів і напоїв. Після цього отримані сполуки подавали генетично модифікованим бактеріям Escherichia coli, які перебудовували їх у молекули з іншою структурою.

Дослідники зазначають, що це може бути перший випадок, коли природний біологічний процес використали для перетворення пластикових відходів на ліки від неврологічного захворювання.

Метод належить до напряму біоапсайклінгу – нової галузі, у якій мікроорганізми та ферменти застосовують для перетворення відходів на продукти з більшою цінністю.

Особливу увагу в межах цього підходу приділяють саме пластиковим відходам. Це пов’язано з тим, що сировина для виробництва пластику – нафта – є обмеженим ресурсом, а наявні системи переробки часто не справляються з обсягами відходів. У результаті пластикове забруднення стало однією з важливих екологічних і суспільних проблем.

У технології біоапсайклінгу мікроорганізми змінюють так, щоб вони виробляли спеціальні ферменти, здатні розривати міцні молекулярні зв’язки у пластику. Подібний процес відбувається природно у бактерії Ideonella sakaiensis, яку у 2001 році виявили біля заводу з переробки відходів у Японії. Після розщеплення пластику ці мікроорганізми можуть формувати нові молекулярні зв’язки.

У проєкті зі створення L-DOPA дослідники поєднали хімічні та біологічні методи. Спочатку PET хімічно розщепили до молекул терефталевої кислоти. Потім за допомогою генетично модифікованих бактерій ці молекули перетворили на L-DOPA через серію з чотирьох ферментативних реакцій, які запускали сім генів.

Прихильники біоапсайклінгу вважають, що в майбутньому ця технологія може застосовуватися не лише для виробництва ліків, які зараз синтезують із нафтохімічної сировини. Йдеться також про виробництво ароматизаторів, парфумерії, косметики, кормів для тварин і навіть палива.

Керівник дослідження Стівен Воллес зазначив, що пластикові відходи можуть розглядатися не лише як проблема, а й як ресурс.

“Пластикові відходи часто сприймають як екологічну проблему, але вони також є величезним і майже невикористаним джерелом вуглецю. Модифікуючи біологічні процеси так, щоб перетворювати пластик на необхідні ліки, ми показуємо, що відходи можна розглядати як цінний ресурс, який може підтримувати здоров’я людей”, – наголосив він.

Президент Володимир Зеленський оголосив про старт робіт на 245 об’єктах енергетики в межах підготовки до наступного опалювального сезону. Під час наради з регіонами він наголосив, що відновлення триває за рахунок внутрішніх ресурсів, оскільки багатомільярдний пакет фінансової допомоги від Євросоюзу залишається заблокованим.

Суд Мангеттена затвердив план компенсацій від Bank of America, ставши на бік близько 70 жінок, чиї права були порушені через ігнорування банком кримінальних транзакцій.

HBO покаже спеціальний випуск про створення першого сезону серіалу “Гаррі Поттер”, який розкриває процес роботи над проєктом за лаштунками. Прем’єра програми під назвою “Знайти Гаррі: мистецтво створення магії” відбудеться 5 квітня на HBO та стримінгу HBO Max у США, Великій Британії та Ірландії, а також на інших обраних ринках.

Володимир Кудрицький звинуватив керівництво НКРЕКП у свідомій дестабілізації енергосистеми та зриві планів з будівництва нових електростанцій. За його словами, встановлені регулятором граничні ціни змушують Україну обмежувати споживання навіть у теплий період, коли дефіцит мав би покриватися імпортом.

2 квітня у світі відзначають Всесвітній день поширення інформації про аутизм. Його запровадила Організація Об’єднаних Націй у 2007 році, ухваливши відповідну резолюцію Генеральної Асамблеї. Ідея полягала в тому, щоб на міжнародному рівні привернути увагу до життя людей із розладами аутистичного спектра та до того, з якими бар’єрами вони стикаються щодня – у навчанні, роботі й соціальному середовищі.