Вчені виявили під океанським дном масивний «резервуар» CO₂ у шарах лавового щебеню

Джерело: Science Daily

Міжнародна група дослідників встановила, що під товщею океанічної кори існують значні скупчення лавового щебеню, які можуть утримувати великі обсяги вуглекислого газу протягом десятків мільйонів років.

Висновки зроблені на основі аналізу порід, сформованих близько 60 мільйонів років тому та добутих із глибоких шарів під Південним Атлантичним океаном.

Дослідження показало, що CO₂ поглинається й зберігається у шарах фрагментованої лави, які утворюються під час руйнування підводних гір та поступово накопичуються на морському дні. Науковці вперше чітко визначили роль таких структур як природних довгострокових резервуарів вуглецю, що проливає нове світло на те, як Земля регулює вуглецевий цикл у геологічних масштабах.

Провідна авторка роботи, докторка Розалінд Коггон пояснила, що брекчія – уламковий матеріал, який утворюється внаслідок ерозії схилів підводних гір – виявилася надзвичайно пористою та проникною. Через ці утворення протягом мільйонів років циркулює морська вода, і в процесі таких взаємодій CO₂ закріплюється у мінералах карбонату кальцію, якими з часом цементується лавовий щебінь.

За її словами, отримані керни стали першими зразками, що дозволяють простежити, як такі відклади зберігалися й переміщувалися океанською корою протягом десятків мільйонів років.

Дослідники також зауважили, що вуглецевий баланс атмосфери формується внаслідок повільного обміну між надрами Землі, океанами та атмосферою. Вулканічні процеси на серединноокеанічних хребтах додають CO₂ у систему, але водночас морська вода, проходячи крізь охолоджену лаву, вилучає частину вуглецю й фіксує його у породах. Команда вперше кількісно оцінила масштаби такого поглинання.

Під час буріння Південної Атлантики вчені виявили, що деякі зразки брекчії містять від двох до сорока разів більше CO₂, ніж звичайні лавові породи. Це підтверджує, що такі утворення можуть відігравати значно більшу роль у довгостроковому накопиченні вуглецю, ніж вважалося раніше.

Правозахисна організація HRANA, що базується в США, підтвердила загибель щонайменше 500 осіб під час масштабних протестів в Ірані. На тлі цих даних офіційний Тегеран висунув ультиматум Вашингтону, погрожуючи ударами по військових базах у разі підтримки демонстрантів.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Національна портретна галерея у Вашингтоні оновила експозицію, присвячену Дональду Трампу. З опису до портрета зникли будь-які згадки про два імпічменти та штурм Капітолія, що викликало дискусії щодо політичного тиску на культурні установи.

Швеція витратить 15 мільярдів шведських крон (1,6 мільярда доларів) на протиповітряну оборону, спрямовану, переважно на захист цивільного населення та цивільної інфраструктури.

Більшість країн ЄС проголосували за підписання угоди про вільну торгівлю з провідними державами Латинської Америки. Цей крок дозволить створити найбільший у світі торгівельний простір, що охопить близько 700 мільйонів споживачів.