Велика Британія переходить у режим «бойової готовності»

Джерело: The Guardian

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про намір перевести збройні сили країни у стан бойової готовності на тлі зростання глобальних загроз і нестабільності.

Глава британського уряду озвучив три ключові напрями нової оборонної стратегії: підготовка армії до бойових дій, посилення ролі Великої Британії в НАТО та впровадження військових інновацій темпами воєнного часу. Також планується підвищення оборонного бюджету до 3% ВВП.

У межах нової стратегії уряд зобов’язується:

побудувати щонайменше шість заводів із виробництва боєприпасів;
покращити житло та оснащення для військовослужбовців;
створити гібридний Королівський флот, який поєднає дрони, кораблі, підводні човни та авіацію;
забезпечити постачання до 12 ударних підводних човнів у межах партнерства AUKUS зі США та Австралією.

Загалом на програму, що включає ядерні боєголовки та зведення підводних човнів, уряд планує до 15 мільярдів фунтів стерлінгів.

За словами Стармера, нинішні виклики є безпрецедентними з часів Холодної війни. Він згадав війну РФ проти України, нові ядерні загрози, щоденні кібератаки, а також дії Росії у британських водах та повітряному просторі.

Ми переходимо до бойової готовності як головної мети нашої армії. Коли нам безпосередньо загрожують держави з новітніми військовими силами, найефективніший спосіб їх стримувати – бути готовими, і показати їм, що ми готові забезпечити мир за допомогою сили, – наголосив прем’єр.

Додамо, країни НАТО обговорюють нову ціль оборонних витрат — 5% валового внутрішнього продукту до 2032 року. Як повідомляють дипломатичні джерела, ініціативу мають розглянути міністри закордонних справ країн Альянсу на зустрічі 14–15 травня. Кінцевою метою є узгодження нових стандартів до саміту в Гаазі у червні.

Поки що жодна з 32 країн-членів НАТО, включно із США, не досягла порогу у 5%. Найближче до нього — Польща, яка витрачає 4,1% ВВП і планує довести цей показник до 4,7% у 2025 році. Далі йдуть США (3,7%) та Естонія (3,4%).

У травні генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував підняти основний орієнтир до 3,5% ВВП на оборону та передбачити ще 1,5% ВВП на додаткові військові потреби, зокрема кібервійсько, товари подвійного призначення та військову мобільність.

Ціллю саміту в Гаазі буде вирівнювання витрат у межах НАТО, — підтвердив Рютте.

За словами високопосадовця з Туреччини, в розширену категорію витрат може потрапити навіть допомога Україні.

Водночас джерела вказують, що частина союзників досі не досягла навіть нинішньої рекомендованої планки у 2% ВВП. Вісім країн, зокрема Італія та Іспанія, тільки нещодавно наблизилися до цього рівня. Очікується, що всі члени НАТО мають виконати чинні зобов’язання до саміту.

Таке різке підвищення оборонних витрат у стислі строки буде величезним викликом, — зазначив високопоставлений європейський дипломат. — Втім, багато хто вважає ці зусилля необхідними, щоби надіслати Кремлю чіткий сигнал, — додав він.

США наразі покривають 64% усіх оборонних витрат Альянсу, тоді як країни Європи та Канада — лише 36%. Тому пропозиція також передбачає введення постійного механізму перевірки зусиль кожної країни щодо досягнення нових цілей.

Крім фінансів, союзники також обговорюють реформування НАТО для підвищення внутрішньої ефективності й інтенсифікацію військово-промислового виробництва.

Раніше стало відомо, що НАТО планує координувати транспортування великої кількості поранених військовослужбовців від лінії фронту у випадку війни з Росією.

Також президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.

Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek

Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.

Своєю чергою, голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.

Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що РФ може атакувати територію НАТО вже за кілька років. Також глава оборонного відомства попередив про гібридну загрозу від Росії. Також міністр заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.