Велика Британія вважає, що держави НАТО мають витрачати на оборону більше, ніж 2% ВВП

Джерело: Reuters

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.

У 2014 році країни НАТО погодилися на цільовий показник оборонних витрат у 2% від ВВП, і цього року 23 із 32 країн Альянсу щойно досягнуть цього рівня.

“Будь-яка оцінка зростання загроз, з якими ми маємо справу, і глобальної нестабільності свідчить про те, що усім країнам НАТО потрібно буде зробити більше, ніж просто досягти 2%”, – зазначив Гілі.

Його заява пролунала на тлі занепокоєння щодо слів Дональда Трампа, майбутнього кандидата від республіканців на виборах президента США, який припустив, що у разі перемоги він не буде захищати членів НАТО, якщо вони не досягнуть цільового показника у 2% від ВВП.

“США повинні справедливо розраховувати на те, що європейські країни візьмуть на себе частину фінансового тягаря, але також і відповідальність за лідерство”, – зауважив Гілі.

Члени НАТО офіційно заявили, що Україна – на “незворотному” шляху до членства у військовому альянсі.
Залишилося трохи більше пів року до того моменту, коли може змінитися голова Білого дому. На тлі побоювання, що президентом США може стати Дональд Трамп, країни НАТО планують убезпечити збройову допомогу Україні.
Лідери НАТО назвали Китай “вирішальним фактором” російсько-української війни та висловили занепокоєння зближенням КНР та РФ у своєму підсумковому комюніке цьогорічного саміту.
Україна може залишитися не повністю задоволеною результатами саміту НАТО, який проходить у Вашингтоні, заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.

Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.

Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.

Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.