Ветеранці Наталі Ліщишеній ампутували молочні залози через носіння бронежилета

Джерело: Цензор.НЕТ

Ветеранці ЗСУ Наталі Ліщишеній ампутували молочні залози через носіння бронежилета. Вона стала першою жінкою, яка документально підтвердила шкоду штатного бронежилета для здоров’я військовослужбовиць.

Жінка підписала контракт на службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді незадовго до повномасштабного вторгнення РФ і прослужила у війську до 2024 року, аж поки під час медичного обстеження у неї не виявили небезпечну хворобу.

Після цього була операція та тривала реабілітація, а згодом важка бюрократична боротьба з метою довести, що її хвороба – наслідок військової служби, а саме носіння бронежилета.

Під час повномасштабної війни Наталя служила між першою і другою лінією оборони. Займалися забезпеченням бійців, логістикою й виконувала інші задачі, які ставили командири.

За розповіддю жінки, за час повномасштабної війни у війську відбулись певні позитивні зміни щодо гендерної політики, але також досій існують проблеми та недопрацювання, які вона відчула на власному здоров’ї.

Зокрема, за словами Наталі, до 2023-2024 року не існувало жіночої військової форми.

“Завдяки проєкту Arm Women Now розробили жіночий стрій і добилися, щоб його впроваджували на рівні Міноборони. А от статутних бронежилетів для жінок, під наші анатомічні особливості, досі не існує. Я знаю, що вони зараз ніби на етапі тестування, але вже скільки років минуло. А в армії вже 70 тисяч жінок. Статутний бронежилет зараз важить 18 кілограмів і тисне. А коли ти на 1 чи 2 лінії оборони, то маєш бути в бронежилеті постійно. Коли я спілкувалася з лікарями, вони казали, що лише одна з десяти жінок-військовослужбовиць, які приходять на обстеження, не мають проблем з молочними залозами. Груди травмуються бронежилетом”.

У 2024 році жінка захворіла та потрапила до пульмонологічного відділення у стаціонар. Згодом її направили проходити ВЛК, де після планових обстежень та УЗД лікарі повідомили, що у Наталії виявлено хворобу Мінца.

Це внутрішньопротокова папілома молочної залози, яка протікає безсимптомно. Без втручання вона може стати злоякісною. Лікування передбачало операцію.

Загалом жінка перенесла три операції. Під час останнього хірургічного втручання їй зробили повну резекцію молочних залоз. Після цього вона не може підіймати руки високо вгору, підіймати важке та довго перебувати на сонці.

Далі Наталі довелось знову “воювати”, цього разу з бюрократією. Зараз вона є єдиною жінкою в Україні, яка документально підтвердила, що її хвороба – наслідок носіння бронежилета. У її висновку ВЛК вказано, що хвороба пов’язана з захистом Батьківщини.

Жінка зазнала проблем і під час набуття статусі інвалідності. Спершу її тривалий час не викликали на засідання МСЕК, яка встановлює інвалідність, а згодом і зовсім відмовили у групі, бо “не бачили підстав”.

Наталі вдалось оскаржити це рішення та отримати інвалідність 3 групи, однак у рішення вписали невірний діагноз.

Після повної резекції, коли жінка подавала на зміну групи інвалідності, один з медиків заявив, що вона “видалила груди за власною примхою”. Наталя добилась того, щоб цього лікаря виключили з МСЕК та заборонили обіймати цю посаду у майбутньому.

Вже після повторного засідання комісії ветеранці визначили 2 групу інвалідності довічно.

Майже одразу Наталя почала працювати фахівчинею з супроводу ветеранів та демобілізованих. Вона вже рік допомагає ветеранам та їхнім родинам у своїй громаді у Вінницькій області.

Водночас вона навчається на ветеранських програмах, зокрема проєкті “Трайб” від Amnesty International Ukraine та пропонує різні ініціативи. До прикладу зараз вона намагається звернути увагу влади на проблему травм жінок, пов’язаних з військовою службою.

Наталя закликає всіх військовослужбовиць обстежуватись, бо вони можуть навіть не відчувати, що травмуються.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до командування Сухопутних військ ЗСУ та Київської обласної військової адміністрації з вимогою забезпечити належні умови тримання військовозобов’язаних у Білоцерківському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).