Ветерани війни проти України становлять небезпеку для російського режиму – розвідка
Джерело: СЗРУ
Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Кремлі зростає занепокоєння можливими наслідками повернення з фронту великої кількості військовослужбовців та колишніх ув’язнених, які брали участь у війні проти України. За даними розвідки, російська влада розглядає цю ситуацію як один із ключових внутрішніх ризиків для стабільності режиму.
У звіті зазначається, що демобілізовані військові можуть стати чинником кримінальної та політичної дестабілізації. Серед причин – психологічні травми, кримінальне минуле значної частини учасників війни, а також контраст між високими фронтовими виплатами та низьким рівнем життя у тилу. Повернення до мирних умов може спричинити соціальне напруження та сплеск злочинності.
Окрему загрозу становить участь у війні великої кількості осіб із місць позбавлення волі. За оцінками Федеральної служби виконання покарань РФ, на фронт було відправлено від 120 до 180 тисяч ув’язнених, значна частина з яких уже повернулася до російських міст. Це супроводжується зростанням кількості тяжких злочинів, скоєних колишніми військовими.
За даними з відкритих джерел, з 2023 року до військових судів надійшло щонайменше 989 кримінальних справ, пов’язаних із вбивствами та тяжкими тілесними ушкодженнями, що призвели до смерті. Кількість вироків за такими статтями постійно збільшується: 38 у 2022 році, 266 – у 2023-му, 346 – у 2024-му та 377 – лише за перші дев’ять місяців 2025 року.
Влада Росії реагує посиленням контролю. Федеральна служба виконання покарань отримала розширені повноваження щодо застосування спецзасобів проти ув’язнених – зокрема, кийків, електрошокерів, водометів і службових собак. Формально це пояснюється забезпеченням безпеки персоналу, проте фактично має на меті утримання контролю над агресивними групами колишніх військових і засуджених.
У Службі зовнішньої розвідки України вважають, що повернення на територію РФ осіб, які звикли до насильства та безкарності, створює потенційну загрозу для російської влади. За оцінкою відомства, саме ці групи можуть у майбутньому стати чинником внутрішньої дестабілізації та послаблення режиму Путіна.
Інформація щодо “контролю” над Добропіллям не відповідають дійсності — українські сили ліквідували ДРГ, що зайшла на околиці села, та утримують населений пункт, повідомили у Генштабі.
До суду скерували справу трьох російських командирів, котрі наказали атакувати Чернігів у березні 2022 року з “Градів”. Тоді російський обстріл призвів до загибелі 20 цивільних.
У Кривому Розі кількість постраждалих від ракетного удару зросла до п’яти осіб.
Глава МЗС Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим утримається від участі у програмі НАТО із закупівлі американської зброї для України, посилаючись на переговори про припинення вогню.
3 грудня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що після переговорів у Кремлі, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров провів телефонну розмову зі спецпредставником президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом.