Ветерани війни проти України становлять небезпеку для російського режиму – розвідка
Джерело: СЗРУ
Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Кремлі зростає занепокоєння можливими наслідками повернення з фронту великої кількості військовослужбовців та колишніх ув’язнених, які брали участь у війні проти України. За даними розвідки, російська влада розглядає цю ситуацію як один із ключових внутрішніх ризиків для стабільності режиму.
У звіті зазначається, що демобілізовані військові можуть стати чинником кримінальної та політичної дестабілізації. Серед причин – психологічні травми, кримінальне минуле значної частини учасників війни, а також контраст між високими фронтовими виплатами та низьким рівнем життя у тилу. Повернення до мирних умов може спричинити соціальне напруження та сплеск злочинності.
Окрему загрозу становить участь у війні великої кількості осіб із місць позбавлення волі. За оцінками Федеральної служби виконання покарань РФ, на фронт було відправлено від 120 до 180 тисяч ув’язнених, значна частина з яких уже повернулася до російських міст. Це супроводжується зростанням кількості тяжких злочинів, скоєних колишніми військовими.
За даними з відкритих джерел, з 2023 року до військових судів надійшло щонайменше 989 кримінальних справ, пов’язаних із вбивствами та тяжкими тілесними ушкодженнями, що призвели до смерті. Кількість вироків за такими статтями постійно збільшується: 38 у 2022 році, 266 – у 2023-му, 346 – у 2024-му та 377 – лише за перші дев’ять місяців 2025 року.
Влада Росії реагує посиленням контролю. Федеральна служба виконання покарань отримала розширені повноваження щодо застосування спецзасобів проти ув’язнених – зокрема, кийків, електрошокерів, водометів і службових собак. Формально це пояснюється забезпеченням безпеки персоналу, проте фактично має на меті утримання контролю над агресивними групами колишніх військових і засуджених.
У Службі зовнішньої розвідки України вважають, що повернення на територію РФ осіб, які звикли до насильства та безкарності, створює потенційну загрозу для російської влади. За оцінкою відомства, саме ці групи можуть у майбутньому стати чинником внутрішньої дестабілізації та послаблення режиму Путіна.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.
На тимчасово окупованій Луганщині окупаційна адміністрація готує схему легалізованого пограбування місцевих. Під виглядом інвентаризації росіяни планують законодавчо оформити переведення “покинутих” сільськогосподарських земель у державну власність.
У Києві генсек НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо стабільності фінансування програми PURL і постачання американського озброєння, заявив, що союзники продовжують шукати можливості передати Україні ракети для систем ППО, зокрема Patriot.
У Харкові внаслідок російської атаки на багатоповерховий будинок кількість постраждалих збільшилася до семи осіб. Нині у Салтівському районі міста працюють рятувальники, медики та правоохоронці, триває ліквідація наслідків обстрілу.