Від початку повномасштабного вторгнення росіяни здійснили понад тисячу атак на систему охорони здоров’я України

Джерело: Український центр охорони здоров’я

З лютого 2022 року російські загарбники здійснили 1 014 атак на медичних працівників, лікарні та іншу інфраструктуру охорони здоров’я.

Відтак, система охорони здоров’я України – медичні працівники, медзаклади та інша інфраструктура охорони здоров’я – зазнавала близько двох атак щодня від початку повномасштабного вторгнення Росії  в Україну.

Внаслідок  цих атак було вбито 148 медичних працівників, а внаслідок 414 атак — пошкоджено чи зруйновано лікарні та амбулаторні заклади.

Станом на 14 липня 2023 року зафіксовано:

  • 1014 атак на охорону здоров’я загалом;
  • 414 атак, які пошкодили або зруйнували лікарні;
  • 79 атак на автомобілі екстреної медичної допомоги;
  • 148 медичних працівників вбито;
  • 106 медичних працівників поранено ;
  • 57 атак на дитячі лікарні;
  • 40 атак на пологові будинки.

У центрі зазначили, що лікарня прифронтового міста в Донецькій області регулярно зазнає обстрілів від початку вторгнення. Востаннє обстріл цього медзакладу було зафіксовано у червні 2023 року.

Довідково. Вищезазначені дані наводить коаліція українських та міжнародних організацій, які відстежують та документують атаки на охорону здоров’я, —  eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Медійна ініціатива за права людини, Physicians for Human Rights та Український центр охорони здоров’я (UHC).

Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.

18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.

Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.