Від початку повномасштабного вторгнення росіяни здійснили понад тисячу атак на систему охорони здоров’я України
Джерело: Український центр охорони здоров’я
З лютого 2022 року російські загарбники здійснили 1 014 атак на медичних працівників, лікарні та іншу інфраструктуру охорони здоров’я.
Відтак, система охорони здоров’я України – медичні працівники, медзаклади та інша інфраструктура охорони здоров’я – зазнавала близько двох атак щодня від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Внаслідок цих атак було вбито 148 медичних працівників, а внаслідок 414 атак — пошкоджено чи зруйновано лікарні та амбулаторні заклади.
Станом на 14 липня 2023 року зафіксовано:
- 1014 атак на охорону здоров’я загалом;
- 414 атак, які пошкодили або зруйнували лікарні;
- 79 атак на автомобілі екстреної медичної допомоги;
- 148 медичних працівників вбито;
- 106 медичних працівників поранено ;
- 57 атак на дитячі лікарні;
- 40 атак на пологові будинки.
У центрі зазначили, що лікарня прифронтового міста в Донецькій області регулярно зазнає обстрілів від початку вторгнення. Востаннє обстріл цього медзакладу було зафіксовано у червні 2023 року.
Довідково. Вищезазначені дані наводить коаліція українських та міжнародних організацій, які відстежують та документують атаки на охорону здоров’я, — eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Медійна ініціатива за права людини, Physicians for Human Rights та Український центр охорони здоров’я (UHC).
- За понад 17 місяців повномасштабної війни у різних регіонах України відновлено повністю або частково 765 об’єктів медичних закладів.
- Уряд та приватні підприємства Іспанії готові надати фінансову та консультаційну підтримку Україні у відбудові медичних закладів на територіях, які постраждали від повномасштабної війни. Мовиться про співпрацю у межах державно-приватного партнерства.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.