Внаслідок повномасштабної війни загальні кліматичні збитки становлять понад $11 млрд

Джерело: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України 

Загальні кліматичні збитки внаслідок повномасштабного вторгнення РФ на територію України становлять понад 11 мільярдів доларів.

На полях СОР28 Міндовкілля спільно з Ініціативою з обліку викидів парникових газів від війни та ГО “Екодія” представили дані третього проміжного дослідження кліматичних збитків, спричинених російською війною в Україні.

За словами заступниці міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторії Киреєвої, загальні кліматичні збитки, які спричинила та має компенсувати Росія, оцінюються у понад $11 млрд.

Загальний обсяг викидів після 18 місяців повномасштабної війни оцінюється в 150 мільйонів тонн CO2e. Це перевищує річний обсяг викидів такої високорозвиненої країни, як Бельгія.

“Росія має відшкодувати Україні цю суму як репарацію за викиди, спричинені війною”, – зазначила Вікторія Киреєва.

Однак ні у міжнародній кліматичній політиці, ні в міжнародному гуманітарному праві немає чіткого способу зобов’язати її до цього.

“Це не означає, що Росію неможливо притягти до відповідальності. Україна разом із міжнародними союзниками формує Міжнародний компенсаційний механізм, щоб фінансувати відновлення. Ми переконані, що збитки, завдані клімату, мають бути частиною цього механізму та реєстру завданої шкоди, який розробляють під егідою Ради Європи”, – зазначив Леннард де Клерк, провідний автор дослідження.

Автори дослідження оцінюють викиди від бойових дій у 37 млн тонн СО2е. Ще 22,2 млн тонн спричинені пожежами – їхня кількість зросла у 36 разів протягом першого року повномасштабної війни у порівнянні з 12 місяцями до вторгнення.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.