Ворог атакував гіпермаркет Харкова: виникла пожежа на 15 тис. кв. м, є багато постраждалих
Джерело: голова Харківської ОДА Олег Синєгубов, міський голова Ігор Терехов
Сьогодні, 25 травня, російські загарбники атакували будівельний гіпермаркет в Харкові, внаслідок чого спалахнула пожежа на площі 15 000 квадратних метрів.
Терехов о 16:01 повідомив про приліт у спальному районі міста, попередньо відомо про влучання в будівельний гіпермаркет.
“Маємо велику кількість людей, зниклих безвісти. Багато поранених. Судячи зі всього, удар наносився саме по торговельному центру, де знаходилося багато людей – це чистий тероризм”, – написав Терехов.
Наразі відомо про двох загиблих та 11 поранених внаслідок російської атаки.
За даними Синєгубова, ворог атакував КАБами.
- Протягом доби російські армійці обстріляли 7 населених пунктів у Запорізькій області, внаслідок чого є руйнування житлових будинків.
- Протягом доби російські армійці обстріляли Херсонську область, внаслідок чого пошкоджено 8 приватних будинків.
- Після опівночі 25 травня російські окупанти вкотре атакували Харків ракетами. Є влучання та руйнування.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.