Вперше з початку повномасштабної війни Китай скоротив закупівлю сировини в РФ

Джерело: Reuters

Обсяги імпорту російських товарів до КНР, які збільшувалися понад рік поспіль, у липні 2023 року впали на 8%, – до $9,2 млрд.

Загальний обсяг двостороннього товарообігу, який президент РФ Володимир Путін вимагає збільшити до $200 млрд на рік, також знизився до $19,49 млрд у липні проти $20,83 млрд місяцем раніше.

Водночас постачання на російський ринок китайських товарів, якими Кремль розраховує замінити імпорт з оголошених “недружніми” західних країн, становили $10,28 млрд на місяць. Попри те, що обсяги експорту з Китаю в РФ на 52% перевищили торішні, темпи його зростання сповільнилися майже вдвічі: у червні вони сягали 91%.

Окрім цього, у липні китайський імпорт до Росії перевищив експорт на $1,1 млрд. Основна причина — зниження обсягів закупівель нафти Китаєм, зазначають аналітики ПСБ.

Тоді як для РФ провал китайського попиту на сировину, а також зростання обсягів імпорту з КНР свідчать про тиск на курс рубля: приплив валюти від експорту знижується, а її відтік на імпорт навпаки зростає. Тож як результат: російський рубль дешевшає сьомий місяць поспіль, чого на Мосбіржі не бачили з 2014 року, а долар та євро оновлюють рекорди з першого місяця війни: понад 96 рублів за американську валюту та більш як 105 рублів – за європейську.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має розглянути перехід до голосування кваліфікованою більшістю у питаннях зовнішньої політики, аби надалі уникати системних блокувань рішень з боку окремих держав-членів.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж спільно з Лондоном проведуть саміт країн-однодумців, спрямований на відновлення Ормузької протоки.

Росія готова продовжувати постачання газу до Європейського Союзу за умови наявності залишків після задоволення попиту на альтернативних ринках.

13 квітня ціна на нафту марки Brent зросла вище 103 доларів за барель після того, як переговори між Вашингтоном і Тегераном не призвели до угоди, що загострило глобальну енергетичну кризу.

У Чорнобильській зоні більше п’яти років незаконно вирощують врожай. Нині прокуратура через суд намагається повернути державі 190 гектарів.