Вплив санкцій США: держбанк Китаю відмовився від співпрацювати з Мосбіржею
Джерело: The Moscow Times
Один з найбільших державних банків Китаю, Bank of China, заявив про відмову співпрацювати з Московською біржею після запровадження чергових санкції США.
12 червня міністерство фінансів США запровадило санкції проти “Московської біржі”, а також десяти російських компаній і банків. Вашингтон також посилив покарання для іноземців за операції з ними. Того дня на Мосбіржі зупинили торги доларами та євро, на основі яких центробанк РФ раніше визначав курс валют.
АТ “Бенк оф Чайна” (дочірня компанія) виконувала на біржі функції клірингового банку за юанями. Та вже з 15 липня банк відмовився проводити операції в китайській валюті на біржовому ринку на тлі внесення Мосбіржі до санкційних списків США.
Тож нині торгівля юанями залежить від єдиного китайського банку — ICBC Bank, “дочка якого зараз проводить кліринг юаневих операцій.
Та ймовірно, і це може тривати недовго, припускають джерела на фінансовому ринку: ліцензія Мінфіну США, яка все ще дозволяє проводити операції з підсанкційною біржею, діє до середини серпня.
Зауважимо, торговий майданчик, а також НКЦ і НРД внесені до SDN-list – найжорсткішого списку санкцій, що забороняє будь-які операції, повідомили в Управлінні з контролю за іноземними активами (OFAC).
У червні банк Росії підтвердив: “у зв’язку з запровадженням США обмежувальних заходів проведення біржових торгів та розрахунки поставних інструментів у доларах США та євро зупиняються”.
Також стало відомо, що 13 червня Велика Британія оголосила про 50 нових санкцій проти Росії, зокрема проти кораблів тіньового флоту РФ, фінансових установ та постачальників, які підтримують російське військове виробництво, чим підтримала запроваджені Сполученими Штатами обмеження.
Раніше заступник радника Білого дому з питань національної безпеки з питань міжнародної економіки Дейліп Сінгх повідомив, що США спільно з союзниками готові посилити санкції та експортний контроль, щоб запобігти китайсько-російській торгівлі, що загрожує їхній безпеці на тлі триваючої російсько-української війни.
- Країни Великої сімки та Європейський Союз вивчають способи натиснути на банки, які допомагають Росії уникати санкцій.
- Високопоставлені посадовці США в п’ятницю, 12 квітня, заявили, що Китай підтримує військові зусилля Росії в Україні, допомагаючи Москві нарощувати оборонне виробництво за допомогою великої кількості верстатів, мікроелектроніки, технологій безпілотників і крилатих ракет.
- Три країни ЄС виступили проти запровадження санкцій щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який складається з напівлегальних нафтових танкерів. Греція, Кіпр і Мальта виступили проти рішення про посилення санкцій проти танкерів.
- Міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що європейські банки, працюючи у Росії, постають перед зростаючими ризиками. Нині США розглядають можливість посилення вторинних санкцій щодо банків, викритих у сприянні операціям у межах військових зусиль Росії.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.