ВР прийняла законопроєкт про мобілізацію деяких категорій в’язнів

Джерело: нардеп Олексій Гончаренко

Сьогодні, 8 травня, Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроєкт №11079-1 про мобілізацію деяких категорій засуджених осіб.

За відповідне рішення проголосувало 279 депутатів.

“Я є співавтором цього законопроєкту. І я давно відстоював позицію, щоб увʼязнені за нетяжкі статті мають отримати право на захист своєї батьківщини, і реєстрував відповідний законопроєкт. Треба дати можливість засудженими воювати, якщо вони хочуть”, – зазначив Гончаренко. 

Нардеп додав, що засуджених за тяжкі злочини, такі як умисне вбивство, зґвалтування, сексуальне насильство та злочини проти основ національної безпеки – не мобілізуватимуть.

Зауважимо, 10 квітня українські парламентарі у першому читанні підтримали проєкт закону № 11079-1 про мобілізацію засуджених осіб.

Раніше міністр юстиції Денис Малюська заявив, що є чоловіки, котрі хочуть захищати України на фронті, проте перебувають у місцях позбавлення волі. Міністр зазначив, що жоден депутат ще не виступав проти цього законопроєкту, й додав, що, скоріш за все, створять окремі загони із засуджених.

Також очільник відомства додав, що не всі військові командири готові брати засуджених та ув’язнених до себе, тож, скоріш за все, це будуть окремі загони.

  • Через наміри мобілізовувати обвинувачених, зупинили розгляд близько 11 тисяч кримінальних проваджень. Мовиться зокрема про справи зі зґвалтуванням неповнолітніх, смертельні ДТП та посібництво у замовних вбивствах.
  • 7 травня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки схвалив продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 днів.
  • Уряд України ухвалив рішення продовжити на один місяць усі чинні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Це стосується відстрочок, які надано згідно з постановою №76 і які мали закінчитися станом на 7 травня 2024 року.

Колишній канцлер Німеччини Олаф Шольц розповів про зустріч із главою РФ Володимиром Путіним у Москві 15 лютого 2022 року. Тоді німецький канцлер намагався дипломатичним шляхом запобігти повномасштабному російському вторгненню в Україну.

Французькі військовослужбовці перебувають на території України для проведення навчань і ремонту військової техніки, підтвердила речниця Збройних сил Аліса Руфо.

17 листопада заступник міністра оборони США з політичних питань Елбридж Колбі заявив, що українські удари по російських об’єктах, зокрема по найбільшому російському маркетплейсу Wildberries, можуть посилювати готовність Кремля до ескалації. Водночас він визнав, що окремі атаки ЗСУ здатні сповільнювати просування армії РФ.

17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.