Все більше бойовиків ПВК «Вагнер» наближаються до польського кордону – Моравецький

Джерело: Reuters

29 липня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив, що група із сотні найманців ПВК “Вагнер” підійшла ближче до білоруського міста Гродно поблизу польського кордону.

Польща, яка є повноправним членом очолюваного США військового альянсу НАТО з 1999 року, була стурбована можливим поширенням війни на її територію з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Варшава направила понад 1000 військових на схід країни на тлі зростання занепокоєння, що присутність бойовиків “Вагнер” в Білорусі може призвести до посилення напруги на її кордоні.

Ситуація стає все більш небезпечною… Швидше за все, вони (ПВК “Вагнер”) будуть маскуватися під білоруських прикордонників і допомагатимуть нелегальним мігрантам потрапити на територію Польщі (і) дестабілізувати, — зазначив Моравецький. — Вони, швидше за все, намагатимуться потрапити до Польщі під виглядом нелегальних мігрантів, і це створює додаткові загрози.

Гродно має потенційно важливе значенні, оскільки знаходиться поблизу Сувальського коридору, стратегічної смуги землі вздовж польсько-литовського кордону, яка відділяє Білорусь, союзника Росії, від російського анклаву Калінінграда.

Зауважимо, за даними Державної прикордонної служби України, станом на 22 липня на території Білорусі перебувало близько 5000 найманців із російської ПВК “Вагнер”.

Раніше в Інституті вивчення війни зауважили, що немає жодних ознак того, що найманці “Вагнер” у Білорусі мають важке озброєння.

Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.

Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.

Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.

Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.