Втрати Росії у війні проти України сягнули 1,4 млн військових – дослідження CSIS

Джерело: CNN.

Повномасштабне вторгнення в Україну вже могло коштувати Росії близько 450 тис. загиблих військових. Загальні втрати РФ, включно з убитими, пораненими та зниклими безвісти, оцінюють у 1,4 млн людей. Про це йдеться в новому дослідженні Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

За оцінкою CSIS, сукупні втрати у війні з обох боків уже перевищили 2 млн військових. Для Росії це означає втрату приблизно 1% населення країни.

Аналітики зазначають, що наслідки війни нерівномірно розподілені по російських регіонах. Найбільше страждають бідніші території та етнічні меншини. У російських опозиційних медіа дедалі частіше з’являються історії про віддалені села, де чоловіче населення фактично було знищене через мобілізацію та втрати на фронті.

Автори дослідження Сет Джонс і Райлі Маккейб також стверджують, що Росія нині не здатна набирати нових військових із тією ж швидкістю, з якою втрачає людей на війні.

“Ці показники вражають. Кількість загиблих росіян в Україні більш ніж у чотири рази перевищує всі втрати США в усіх війнах разом узятих після Другої світової війни і більш ніж у дев’ять разів перевищує всі втрати СРСР і Росії в усіх війнах разом узятих після Другої світової війни”, – заявили Джонс і Маккейб.

Втрати України, за оцінкою CSIS, становлять від 525 тис. до 625 тис. військових. Із них загиблими можуть бути від 125 тис. до 150 тис. людей. Офіційно ні Україна, ні Росія не публікують повні дані про втрати, однак нові оцінки CSIS загалом відповідають західним підрахункам.

За даними дослідження, упродовж більшої частини війни співвідношення втрат становило приблизно два-три російські військові на одного українського. Однак у першій половині цього року воно могло зрости майже до восьми до одного. Тобто на кожного українського військового, який загинув, був поранений або зник безвісти, припадає близько восьми російських втрат.

Аналітики пов’язують це з розвитком української програми дронів. Зокрема, Україна значно розширила так звану “зону ураження” навколо лінії фронту – територію, настільки насичену безпілотниками, що російським військам дедалі складніше безпечно пересуватися або заходити в неї.

“Українська стратегія глибокоешелонованої оборони виявилася ефективною у знищенні та пораненні російських солдатів, а також в обмеженні російського маневру”, – зазначили автори дослідження.

Водночас, на думку Джонса і Маккейба, високі втрати РФ пояснюються не лише українськими дронами. Серед інших причин вони називають російську стратегію виснаження, слабку здатність ефективно вести загальновійськові та спільні операції, погану тактику й підготовку, корупцію та низький моральний стан.

У CSIS підкреслюють, що масштаб людських втрат уже робить війну в Україні однією з найкривавіших у сучасній історії. За сукупною кількістю втрат вона, ймовірно, перевищила навіть битву за Сталінград, яку часто називають найкривавішим зіткненням в історії.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.

Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає перехід двосторонніх відносин до рівня всеосяжного стратегічного партнерства. Документ охоплює оборону, енергетику, торгівлю, відбудову та технології.