Втрати ворога: за добу ліквідовано 910 російських військових
Джерело: Генеральний штаб Збройних сил України
В Україні триває 748-ма повномасштабного російського вторгнення. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) склали понад 425 тисяч.
За даними Генштабу, станом на 12 березня 2024 року, орієнтовні втрати російських військ в Україні становлять:
- особового складу ‒ близько 425 890 (+910 за добу)
- танків ‒ 6 747 (+8 за добу)
- бойових броньованих машин ‒ 12 901 (+27 за добу)
- артилерійських систем – 10 522 (+23 за добу)
- РСЗВ – 1 016
- засоби ППО ‒ 713 (+2 за добу)
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 8 184 (+43 за добу)
- крилаті ракети ‒ 1 920 (+1 за добу)
- кораблі/катери ‒ 26
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 13 870 (+44 за добу)
- спеціальна техніка ‒ 1 691 (+5 за добу)
Протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала ударів по 8 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та 1 пункту управління противника.
Підрозділами ракетних військ завдано ураження по 2 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, зенітному ракетному комплексу Бук-М1 та радіолокаційному комплексу контрбатарейної боротьби 1Л219 “Зоопарк”.
- Вже до липня Україна може отримати перші шість винищувачів із приблизно 45 заявлених. За даними видання, 12 українських пілотів будуть готові до бойових польотів на F-16 влітку 2024 року.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що впродовж 2025 року Силам оборони вдалося зменшити число власних втрат особового складу.
У другому півріччі 2025 року серед українських батьків зберігалася тенденція до вибору як традиційних, так і незвичних імен для новонароджених.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про намір ЄС запропонувати санкції проти Ірану через репресії щодо протестувальників.
Росія викликала посла Польщі, щоб висловити протест через затримання російського археолога Олександра Бутягіна, який проводив розкопки в окупованому Криму, а також “застерегти” Варшаву від його екстрадиції до України.
В Євросоюзі загострилася суперечка про те, як Україна використовуватиме європейський кредит на 90 млрд євро для закупівлі озброєнь. Понад дві третини цих коштів передбачається направити на військові потреби України. Німеччина та Нідерланди виступають проти позиції Франції, котра, своєю чергою, наполягає на тому, щоб кошти витрачалися всередині країн ЄС.