Вучич розпускає парламент Сербії і призначив дострокові вибори на 17 грудня
Джерело: Reuters
1 листопада президент Сербії Александар Вучич розпустив парламент країни та призначив дострокові вибори на 17 грудня, маючи на меті зміцнити свою владу на тлі необхідності нормалізації зв’язків з Косовом, що є основною передумовою для членства в ЄС.
Парламентські вибори збігаються з місцевими голосуваннями у 65 муніципалітетах, включаючи столицю Белград.
Експерти зазначили, що вибори та відсутність чинного парламенту дозволять Вучичу виграти час і відкласти рішення щодо зв’язків із переважно албанським Косовом, яке Сербія вважає своєю південною провінцією.
Ми живемо в час, коли нам усім необхідно об’єднатися в боротьбі за життєво важливі інтереси Сербії, коли ми будемо під численним тиском як через нашу позицію щодо Косова, так і щодо інших регіональних і глобальних питань, – зазначив Вучич після підписання указу.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила під час візиту до Белграда 31 жовтня, що Сербія та Косово повинні активізувати свої зусилля для нормалізації відносин після нещодавнього спалаху насильства, якщо вони хочуть приєднатися до блоку.
Сербія також має приєднатися до санкцій Заходу проти Росії через повномасштабне вторгнення в Україну, викорінити корупцію та організовану злочинність, реформувати економіку, покращити судову систему, бізнес-клімат і дотримання прав людини.
За словами експертів, крок Вучича також спрямований на зміцнення його власних лав і реформування правлячої Сербської прогресивної партії (SNS), популярність якої впала після низки протестів опозиції на тлі двох масових розстрілів у травні.
Після підписання указу Вучич заявив, що для Сербії важливо “зберегти мир, стабільність і внутрішню єдність і продемонструвати демократію”.
Довідка. Косово – частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнали 97 держав-членів ООН.
Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями край перейшов під контроль ООН. 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС.
Косово межує з Північною Македонією на півдні, Сербією – на сході та півночі, Албанією – на південному заході та Чорногорією – на північному заході.
Албанська більшість (92%), що проживає в Косові, яка й вимагала незалежності, контролює всю територію краю, за винятком декількох громад, більшість в яких становлять серби.
- 17 жовтня Китай та Сербія підписали угоду про вільну торгівлю. Президент Сербії Александар Вучич назвав підписаний документ “великим кроком вперед” для Сербії.
- Президентка Косова Вйоса Османі звинуватила Сербію та її президента Александара Вучича в причетності до перестрілки між озброєними людьми та косовською поліцією на півночі країни минулих вихідних.
- Президент Сербії Александар Вучич пригрозив Україні, що вона може втратити “все за один день” у випадку визнання незалежності Косова.
- Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті повідомив, що Республіка приєдналася до декларації G7 стосовно надання довгострокової підтримки безпеки Україні.
У районі іранських островів біля Ормузької протоки пролунала серія вибухів після початку нових ударів США. Іран пообіцяв «суворе покарання» і повідомив про початок операції проти американських військових об’єктів у регіоні.
Міністерство юстиції США подало позов проти шкільного округу Канзас-Сіті у штаті Канзас, вимагаючи заблокувати політику підтримки трансгендерних учнів без обов’язкової участі батьків. У відомстві назвали цей позов першим таким випадком.
Міжнародна зоозахисна організація PETA повідомила, що 31 серпня російський дрон атакував автомобіль Animal Rescue Kharkiv під час евакуації тварин із небезпечної зони. Двоє рятувальників були поранені, одному з них знадобилася операція, тоді як усіх тварин вдалося доправити у безпечне місце
Федеральний суд США закрив справу колишньої стилістки Lizzo Аші Деніелс, яка звинувачувала продакшн-компанію співачки у цькуванні, сексуальних і расових домаганнях та дискримінації через стан здоров’я. Суддя вирішив, що заявлених фактів недостатньо для продовження процесу.
Марін Ле Пен знову запропонувала заборонити носіння хіджаба у публічних місцях у Франції. Ідею планують включити до закону проти “радикального ісламізму” та винести на референдум, однак вона вже викликала різку критику зліва, серед правозахисників і навіть частини правих політиків.