Вучич розпускає парламент Сербії і призначив дострокові вибори на 17 грудня
Джерело: Reuters
1 листопада президент Сербії Александар Вучич розпустив парламент країни та призначив дострокові вибори на 17 грудня, маючи на меті зміцнити свою владу на тлі необхідності нормалізації зв’язків з Косовом, що є основною передумовою для членства в ЄС.
Парламентські вибори збігаються з місцевими голосуваннями у 65 муніципалітетах, включаючи столицю Белград.
Експерти зазначили, що вибори та відсутність чинного парламенту дозволять Вучичу виграти час і відкласти рішення щодо зв’язків із переважно албанським Косовом, яке Сербія вважає своєю південною провінцією.
Ми живемо в час, коли нам усім необхідно об’єднатися в боротьбі за життєво важливі інтереси Сербії, коли ми будемо під численним тиском як через нашу позицію щодо Косова, так і щодо інших регіональних і глобальних питань, – зазначив Вучич після підписання указу.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила під час візиту до Белграда 31 жовтня, що Сербія та Косово повинні активізувати свої зусилля для нормалізації відносин після нещодавнього спалаху насильства, якщо вони хочуть приєднатися до блоку.
Сербія також має приєднатися до санкцій Заходу проти Росії через повномасштабне вторгнення в Україну, викорінити корупцію та організовану злочинність, реформувати економіку, покращити судову систему, бізнес-клімат і дотримання прав людини.
За словами експертів, крок Вучича також спрямований на зміцнення його власних лав і реформування правлячої Сербської прогресивної партії (SNS), популярність якої впала після низки протестів опозиції на тлі двох масових розстрілів у травні.
Після підписання указу Вучич заявив, що для Сербії важливо “зберегти мир, стабільність і внутрішню єдність і продемонструвати демократію”.
Довідка. Косово – частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнали 97 держав-членів ООН.
Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями край перейшов під контроль ООН. 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС.
Косово межує з Північною Македонією на півдні, Сербією – на сході та півночі, Албанією – на південному заході та Чорногорією – на північному заході.
Албанська більшість (92%), що проживає в Косові, яка й вимагала незалежності, контролює всю територію краю, за винятком декількох громад, більшість в яких становлять серби.
- 17 жовтня Китай та Сербія підписали угоду про вільну торгівлю. Президент Сербії Александар Вучич назвав підписаний документ “великим кроком вперед” для Сербії.
- Президентка Косова Вйоса Османі звинуватила Сербію та її президента Александара Вучича в причетності до перестрілки між озброєними людьми та косовською поліцією на півночі країни минулих вихідних.
- Президент Сербії Александар Вучич пригрозив Україні, що вона може втратити “все за один день” у випадку визнання незалежності Косова.
- Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті повідомив, що Республіка приєдналася до декларації G7 стосовно надання довгострокової підтримки безпеки Україні.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.