«Вважаємо категорично неприйнятним»: у МЗС прокоментували наміри низки країн продовжити заборону на імпорт зерна
Джерело: МЗС України
У Міністерстві закордонних справ України прокоментували наміри Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року.
“Вважаємо категорично неприйнятним продовження торговельних обмежень на імпорт аграрної продукції України після того, як 15 вересня сплине дія заборони Європейської Комісії. Викликають повне нерозуміння і наміри додати до переліку заборонених до імпорту товарів і інші категорії української продукції”, – заявили у дипломатичному відомстві України.
А також зазначили, що такі односторонні обмеження не відповідають “духу і букві угоди про асоціацію між Україною та ЄС та принципам і нормам Єдиного ринку ЄС”.
Відтак, у МЗС України закликали керівництво Євросоюзу та причетні країни, деякі з яких отримали посилене фінансування відповідних секторів із європейського бюджету, знайти збалансоване рішення на основі законодавства ЄС та угоди про асоціацію.
“Лише в дусі солідарності можна протидіяти викликам, спричиненим російською агресією проти України, зміцнювати Єдиний ринок ЄС”, – наголосили у Міністерстві закордонних справ України.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав рішення Польщі продовжити заборону на експорт зерна “недружнім і популістським”.
- 19 липня Польща, Румунія, Болгарія, Угорщина та Словаччина спільно попросили Європейський Союз продовжити заборону на імпорт українського зерна.
- На думку єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського, вирішенням “зернового питання” має стати продовження заборони на імпорт зерна з України та доплати ЄС на його транзит.
Пілот шведського винищувача JAS 39 Gripen отримав дозвіл НАТО знищити російську крилату ракету, яка 20 листопада порушила повітряний простір Польщі. Однак перехопити ціль не вдалося через складні погодні умови. Пілот не зміг ідентифікувати об’єкт ані візуально, ані за допомогою бортових сенсорів.
Латвія не має наміру відновлювати відносини з Росією навіть після завершення війни проти України, заявив прем’єр-міністр балтійської республіки Андріс Кулбергс.
22 листопада міністр закордонних справ балтійської республіки Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має стосунку до атаки безпілотників на Калінінградську область, про яку 21 листопада повідомила російська влада.
Замість самостійного пересування військової техніки територією Польщі Бундесвер перекине танки до Литви залізницею для участі у військових навчаннях “Grand Eagle 26”, поінформував Bild із посиланням на “джерела в силових структурах”.
Польська прокуратура підтвердила, що один із трьох об’єктів, які впали на південному сході країни, був російською крилатою ракетою Х-101.