Виробничі можливості оборонної промисловості втричі перевищують нинішній бюджет
Джерело: interfax-Україна
Міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив, що на 2024 рік у своєму розпорядженні Україна має $6 млрд на закупівлю озброєння. Натомість виробничі можливості української оборонної промисловості утричі вищі за такий бюджет.
Камишін пояснив, що весь бюджет оборони на 2024 рік становить близько $40 млрд. Зокрема з цієї суми близько $30 млрд це зарплати і виплати військовослужбовцям. А з вирахуванням витрат на ПММ і форму, на купівлю озброєнь залишається $6 млрд.
Це та сума, яку ми сьогодні маємо в контрактах для наших виробників, насамперед українських, і це дуже мало, оскільки наші виробничі можливості втричі більші, — зазначив міністр.
Він зауважив, що нині Україна веде переговори з партнерами стосовно купівлі виробів української військової промисловості з передачею озброєння Силам оборони.
Станом на сьогодні Україна готова закривати низку позицій в оборонних потребах власним виробництвом. Зокрема мовиться про бронетехніку, всі види (наземні, літальні, морські) безпілотні системи, артилерійські системи.
Раніше стало відомо, що українські збройові заводи зіштовхуються з низкою проблем — від того, що не встигають за мінливими потребами командирів на полі бою, до власної вразливості перед ударами далекобійних російських ракет. Також з початку війни уряд намагався стати більш ефективним, зокрема, зробивши процес укладання контрактів більш прозорим. Та посадовці кажуть, що країна має пройти довгий шлях.
Водночас попри виклики, однією з історій успіху є українська індустрія безпілотних літальних апаратів. зазначається, що морські дрони українського виробництва виявилися ефективною зброєю проти російського флоту у Чорному морі.
За словами Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, нині в Україні функціонують близько 200 компаній, які займаються розробкою безпілотників, і обсяги виробництва стрімко зросли. За його твердження, у грудні здійснено у 50 разів більше постачань, ніж роком раніше.
- Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі з віцепрезидентом Інституту миру США Вільямом Тейлором заявила, що в Україні збільшуватимуть локалізацію власного виробництва, зокрема в оборонній галузі.
- Міністр оборони України Рустем Умєров під час британсько-української конференції з оборонної промисловості у Києві повідомив, що метою Міноборони на 2024 рік є локалізація виробництва озброєнь в Україні.
- Україна та Франція працюють над створенням спільних підприємств і локалізацією виробництва. Країни продовжують вести продуктивний діалог щодо відновлення України, не чекаючи закінчення війни, зокрема щодо поглиблення співпраці між компаніями, страхування ризиків, допомоги у гуманітарному розмінуванні, підтримки експорту.
- Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні зазначив, що виробництво зброї та снарядів в Україні “демонструє позитивну динаміку”.
- Німецький оборонний концерн Rheinmetall найближчим часом розпочне зведення в Україні заводу з виробництва боєприпасів. Голова компанії Армін Папперґер додав, що у планах також виробництво бронетехніки.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.