Витрати майже половини бюджету РФ на війну не зробить її сильнішою – ISW
Джерело: ISW
За оцінками аналітиків, збільшення військових витрат у держбюджеті РФ на 2025 рік не означатиме посилення військових можливостей країни.
Президент РФ Володимир Путін підписав указ про затвердження федерального бюджету на 2025 рік та проєкт федерального бюджету на 2026-2027 роки 1 грудня.
У бюджеті на 2025 рік на військові потреби виділяється близько 41% річних витрат Росії.
“ISW продовжує оцінювати, що збільшення російських військових витрат, хоча і є небезпечним, не обов’язково дорівнює одночасному збільшенню російського військового потенціалу, особливо з огляду на те, що значна частина коштів спрямовується на виплату пільг російським військовослужбовцям, ветеранам та членам їх сімей”, – йдеться в огляді.
Як зауважили аналітики, постійна увага Росії до військових витрат, ймовірно, також позначається на ефективності і стійкості російських соціальних програм, що може вплинути на здатність Кремля підтримувати війну в Україні, враховуючи зростаючий тиск на російську економіку і тенденцію Путіна уникати ризиків для стабільності свого режиму.
- Глава РФ Володимир Путін затвердив бюджетні плани, збільшивши військові витрати Росії на наступний рік до рекордного рівня.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.