Вживані протези, що травмують – український військовий про фонд «Kind deeds»

Їх називають “надлюдьми”, тими, хто набравшись суперсили, можуть рухатися далі. Окремі ініціативи наполегливо відстоюють ідею про те, що в нас немає жертв війни, а є супергерої, які перемагають в цій війні. Вони втрачають кінцівки, але готові наполегливо працювати на відновлення своїх можливостей. Однак, іноді реальність інша: втративши частину себе, що ще вчора була для них допоміжним фактором у боротьбі з ворогом, сьогодні вони змушені вести інший бій – за отримання належного протезування і реабілітації, що передбачає відновлення власної впевненості та рухливості. Підгонка протеза, відслідковування роботи м’язів, зміни власних відчуттів – тривала адаптація до нового способу пересування вкрай важлива.

Показання Олега щодо протезування та реабілітації у “Kind deeds”

Показання Сергія Булгакова, який був у одній групі з Олегом

Показання Ігнаткова Олександра, який був у одній групі з Олегом

Нещодавно український військовий Олег Хмелевський поділився дописом-викриттям щодо фонду “Kind deeds”, який опікується протезуванням українських бійців у США. Власною місією фонд називає – допомогти пораненим воїнам повернути собі життя, надавши безкоштовні найсучасніші протези тим, хто отримав важкі поранення внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Однак, як зазначає Олег, фонд виявився шахрайською структурою, де хлопці отримують вживані протези, що видають пацієнтам з першого дня, не враховуючи стан здоров’я кожного. Пізніше Олег повідомив, що крім постраждалих військових, дії фонду зачепили і десятки волонтерів, які допомогали військовим на різних етапах.

Важливо: за інформацією Урядового порталу, під час допротезної реабілітації лікар фізичної та реабілітаційної медицини надає пацієнту необхідну інформацію про всіх виробників допоміжних засобів реабілітації. Вибір підприємства залишається за пацієнтом. Після того як пацієнт вирішив, де буде протезуватись, починається взаємодія з протезистом: підбір конструкції виробу, обговорення можливих комплектуючих тощо. Після того, як протез виготовлено, настає етап протезної реабілітації та адаптації. Мультидисциплінарна реабілітаційна команда вчить пацієнта користуватись виробом, допомагає відновити рухову активність і звикнути до протеза. У результаті маємо ефективну реабілітацію в комплексі з якісним протезуванням, що дає змогу повернути пацієнта до звичного життя.

Президентом фонду “Kind deeds” є українець Олександр Рубцов, який переїхав до Сполучених Штатів у 2015 році. В інтерв’ю для Forum Daily, Олександр розповів, що спочатку він разом з волонтерами займалися евакуацією біженців з України: вивозили до Кракова, а потім розподіляли Євросоюзом. Натомість, ідея проєкту з протезування з’явилась після порятунку дев’ятирічної дівчини з Гостомеля: вона була поранена і кілька днів ховалася разом із матір’ю в одному із підвалів Бучі. Волонтери допомогли з координацією, зв’язавшись із теробороною та СБУ. Внаслідок цього дівчинку вдалося врятувати і зробити їй операцію, але руку довелося ампутувати. Повернувшись до Америки, Олександр переїхав до  Нью-Йорка і домовився із трьома місцевими клініками, щоб вони приймали людей з України. 

Kind deeds співпрацює з кількома реабілітаційними центрами в Україні, і саме вони допомагають відібрати кандидатів на відправлення до США з переліку поранених військовослужбовців. Міністерство оборони України також допомагає з підготовкою документів. У вересні Володимир Зеленський відвідав у Нью-Йорку Університетську лікарню Статен-Айленду, де зустрівся з важкопораненими українськими військовими, які проходять там лікування та реабілітацію, за підтримки організації Kind Deeds. Також, Володимир Зеленський вручив відзнаку Глави держави «Золоте серце» президенту й засновнику Kind Deeds Олександру Рубцову. Станом на сьогодні, представництво фонду не надало публічної відповіді на інформацію, що поширив Олег Хмелевський.

Букви поспілкувались з військовим Олегом Хмелевським, щоб детальніше дізнатися його власну історію з фондом Kind Deeds, умови та показання, що передбачали безпечний процес протезування та реабілітації, а також про медійність фонду і власну згадку у ЗМІ, де висвітлюють діяльність організації.

Фото: особистий архів Олега

Фото: особистий архів Олега

– Щодо історії про недоброчесність у ставленні до захисників. Яким є Ваш особистий досвід із фондом “Кind deeds”? Як розпочалась Ваша комунікація, з ким безпосередньо Ви підтримували зв’язок, що обіцяли і чи надавали документи, що засвідчують якість протезів?

– З фондом я познайомився через побратима. Я підірвався ввечері, він вранці. Коли його друзі дізналися про “подію”, то одразу почали шукати  шляхи розв’язання проблеми і ще в перші дні госпіталя нам повідомили, що знайшли можливість поїхати до фонду в США, де обіцяють “гідне протезування і реабілітацію для українських героїв”. Пізніше  разом з ним ми і отримали по вживаній стопі і травмували культі “найкращими культеприймачами”. 

Ніяких документів фонд не надавав, лише в розмовах обіцяв 3 протези – для ходьби, бігу та плавання. Договір ми отримали вже по прибуттю, де була фраза типу “фонд не несе відповідальності і що пацієнти не проти того, що нам,  навіть, свідомо будуть завдавати шкоди та будуть надавати допомогу непрофесіонали і використовуватимуться вживані частини”. Фото додаю.

Фото: особистий архів Олега
Договір на бенефіціарне надання послуг

Фото: особистий архів Олега
Договір на бенефіціарне надання послуг

Фото: особистий архів Олега
Договір на бенефіціарне надання послуг

Фото: особистий архів Олега
Договір на бенефіціарне надання послуг

Фото: особистий архів Олега
Договір на бенефіціарне надання послуг

Окрім усього абсурду ще й у пункті 4 в інгліші Кind deeds, а українською – protez. Коли ” позичали” текст, забули виправити. Ми не підписували цей договір, лише подивилися і заховали в папку.

– Чи ознайомлювались Ви самостійно з інформацією щодо фонду? Чи були у Вас обов’язкові умови, показання лікарів, які необхідно було враховувати в процесі протезування та подальшої реабілітації?

– Ні, самостійно інформацію не шукав, побратим казав, що поїздку організували через МОЗ, чи замміністра з МОЗ. Вважав то аргументом, що мав би гарантувати якість. Тим паче, що весь рух по фонду почався одразу після поранення і мій стан був досить важкий. Обов’язкова умова в процесі реабілітації єдина – розуміння відсутності стопи і того факту, що культя не є опорним елементом. Вважали, що протезисти мали б розумітися на цій темі, але на жаль…

– Скажіть, будь ласка, на якому етапі Ви дізнались про неякісність протезів, що пропонує фонд “Кind deeds”? Чи відчули Ви на собі наслідки недбалості “фахівців”?

– В перший же день примірки тимчасового протезу я, знімаючи його з культі, відірвав стопу невеличким зусиллям лівої стопи. Цей момент ще потрапив на відео від “kind deeds” – у ньому в першому кадрі я ходжу і наступний – сижу в культеприймачу без стопи. Як би мав тримати протез мою повну вагу, якщо він зламався від легкого тиску здоровою стопою – питання відкрите. Взагалі у цього лікаря я таким чином зламав десь 3 протези – кожен раз кріплення відвалювалося на ходу. Лікар казав, що тимчасовий протез це не для ходьби, я занадто важкий. Навіщо нам протез, який не можна використати для ходьби – друге питання, що залишолося без відповіді. Але може і на краще, що ця стопа відірвалася, бо ходячи на протезі я практично одразу натер ногу, аж поки не стер в кров. 

За півтора місяця у фонді я сумарно тижні 3 чекав, поки переробляють протез і потім за декілька днів довів ногу до травми від тертя. Тобто, дякуючи фонду, по США я в основному ходив на милицях з перев’язкою на культі. Питання вживанної стопи не було підняте одразу – в протезному центрі, в Києві, є практика, що поки не приїде твоя нова стопа, щоб не витрачати час на тимчасовий протез, тобі підбирають стопу з наявного матеріалу, на якій ти вчишся ходити. Я сам собі вирішив, що тут так само. Але ж ні. На постійний протез у США успішно переїхала стара знайома вживана стопа.

Фото: особистий архів Олега

– Журнал NEWSWEEK випустив публікацію, де розповідають про фонд та історію захисників, що стали його пацієнтами. Серед них – і Ваша історія. На той момент Ви ще не усвідомлювали, що це “аферистська структура”, чи сюжет був спланований засновниками фонду?

*Посилання на публікацію: https://www.newsweek.com/2023/07/28/issue.html

– Пам’ятаю, що до поїздки нас просили надіслати історію нашої служби. Можливо інформацію взяли з неї. Стаття вийшла в середині липня – а фото взагалі зроблено у Варшаві – в той час ми були в оточенні щирих людей, тому ніяких “дзвінків” ще не було. Взагалі, що у фонда дійсно виходить – робити контент. Тут, на перший погляд, все продумано добре. Маніпулювати історією з війною в них дійсно виходить за чітко сформованим планом.

– У своєму дописі Ви зазначили “фонд вдається до примітивних маніпулятивних технік, виставляє себе бідолашним і нещасним, щоб хлопці не жалілися на якість отриманих послуг. На жаль, хлопці ведуться”. Можете детальніше розповісти про ці прояви?

– Рубцов вивчив декілька прийомів, які він постійно використовує:

Любить казати, що всі працюють безкоштовно, самопожертвенно і щиро. “Так у них болить за Україну, що інакше не можуть”. Казав, що всі з фонду переїхали далеко до початку війни, осіли тут, з Україною їх нічого давно не пов’язує і це лише порив душі, що вони це роблять.

Дзвонив мені, жалівся, що так переймається фондом, що через це у нього бізнес просів, з родиною непорозуміння. Все через нас. Ще момент, що він вміло видає чужу допомогу за свою, і ми, зустрівши людей, які нам щиро допомогали, могли б подумати, що то фонд зробив.

Отож деякі хлопці і ведуться, кажучи що ставлення до них ( те, що робили люди не з фонду) перекриває “косяки” лікування і реабілітації (те, що робив фонд).

Зі слів української громади – ті, що жалілися – як і в нашому випадку – одразу їхали додому. Крім того, був один випадок, коли з фонду дзвонили командиру частини бійця (який скаржився на дії фонду) і жалілися на нього. Логічно, що частина не стала на захист бійця.

– Ви також зазначили, що після розголосу,  фонд відповів нам покупкою квитків додому. Однак, чи відбулась комунікація безпосередньо із управлінцями фонду? Чи були спроби виправити помилку або навпаки довести Вашу неправоту?

– Досить швидко по приїзду я помітив недоліки реабілітації, відсутність роботи з протезистами – про що і повідомив Рубцову. Він обіцяв виправити. Коли через півтора місяці вже все закрутилося і він планував нас швидко відправити, то подзвонив і спитав, “а що не так?” – я нагадав йому розмову, що була на початку. Крити не було чим. Тому він і “заспівав” про те, що він як “Данко, освітлюючи наш шлях, згорає сам”. Це я метафорично про його розповідь, що він працює на нас, завдаючи шкоди собі. 

У фонді (без Рубцова) були спантеличені діями, зібралися на розмову. Але через те, що я робив все послідовно, не мовчав про проблеми, намагався їх вирішити ще за місяць до цього, то і зайняти якусь домінуючу позицію вони не могли. Тому зробили ображений вигляд. По тому і розійшлися. 

Фото: особистий архів Олега

– Я правильно розумію, що завдяки дружнім знайомим, Ви змогли замінити протези? Можете, будь ласка, наочно порівняти їх якість, практичність, можливості тощо

– Так. Стопа від “Кind deeds” – по суті палка, що успішно передає всю міць контакту з поверхнею на культю. Культеприймач від “Кind deeds” – успішно контактує з гострим краєм культі, через що ходьба є травмуючим фактором.

Нова стопа – має ресору, що пружинить і допомагає ходьбі, бо гасить удар від кожного кроку. Культеприймач нам робили півтора тижні, кожен день “підганяючи” його під нас. В результаті я спокійно ходив по 5-6 км, а за потреби декілька днів поспіль можу пройти 10-13 км.

Чому важливо слово “поспіль” – це говорить про те, що нога втомлюється, але не травмується, тож я можу повноцінно ходити, не переживаючи, що можу сьогодні пройти 10 км, а завтра не влізти в протез, бо культя набрякає і виникне запалення. 

– Як оновлення допису, Ви наголосили про те, що крім постраждалих військових, дії цього фонду зачепили і десятки добрих людей, які щиро допомогали на різних етапах. У Вас є підтвердження цих слів, звернення людей зокрема?

– Мав на увазі, що люди, які робили нам документи, везли до Польщі, приймали у Варшаві, возили на екскурсії, годували, поселили нас на шляху до фонду – вони не волонтери фонду, вони добровільно несли частину вантажу і при цьому ми з ними не маємо контакту. Тож вони працювали, а те, що фонд прикривається їх працею – не знали. Оновлення до допису я зробив, тому що до фонду, який організував наш виїзд по документах і по переміщенню до Польщі, прийшли люди в коментарі і почали їх критикувати за те, що сталося в Нью-Йорку. Бо, як і я, на початку подорожі, – вони вважали всіх цих людей частиною єдиного механізму. Тому я і став на захист цих людей, бо після нашої скарги на “kind deeds”, в серпні, ці люди одразу припинили співпрацю. І по цій же причині зробив відео, щоб розділити допомогу людей і дії “kind deeds”.  Дійсно є питання, чого хлопці не скаржилися, бо це не лише вплинуло на них, а і зробило можливим потрапляння наступним групам хлопців до цього фонду.

– Бачимо, що в публічному просторі фонд і його представники не відреагували на Ваш розголос. Однак, можливо Ви спостерігаєте зміни щодо їх діяльності або, передусім, серед того, що вони транслюють? 

– Так, єдина публічна активність – це зняти посилання на себе, щоб у пошуку Фейсбук не було свіжих згадок. А так вони ведуть соц мережі в звичайному стилі. Наче нічого і не сталося. Загалом, нічого не робити це також варіант дії, але…. Давайте зробимо теоретичний розбір ситуації.

Варіантів два – правий або я, або –  вони. компромісів бути не може.

Якщо брешу я  – чому б не відреагувати, залучивши хлопців з інших груп? Пройшов вже тиждень з моменту публікації. Може  через різницю у часі між США та Україною вони ще не встигли? Почекаємо. Але навіть якщо всім до нас і всім після нас зробили все ідеально – це не пояснює як вийшло так, що у такому прекрасному працюючому механізмі вийшов сбій, коли наша група отримала найдешевше і травмуюче. За весь час публікації єдина людина в коментах стверджувала, що мій пост то є “атака конкурентів” – але вона так і не змогла пояснити, як конкуренти організували видачу нам вживаних стоп і травмуючих культеприймачів.

Якщо ж я таки правий і вони зараз намагаються щось придумати, і, наприклад, якщо вони заплатять всім попереднім групам, і ті, раптом, скажуть, що їх все влаштовує, це не пояснить, як вийшло так, що наша група в повному обсязі отримала все вживане і не пристосоване до ходьби.

Тому тактика фонду мовчати і вдавати, що все окей мене особисто розчаровує, адже вона грає проти них, вони немов розписуються в безпорадності. А ще більше розчаровує те, що, настільки посередні особистості, здатні використовуючи примітивні техніки, успішно діяти у медіапросторі, ошукуючи тисячі людей.

Фото: особистий архів Олега

– Чи зверталися Ви до правоохоронних органів\або спілкувались щодо цього питання з адвокатом? Чи вистачає сьогодні доказів, щоб сприяти слідчому процесу за шахрайство?

– Так, звертався до деяких органів і продовжую це робити, аж до результату у справі. Або ж поки буду живий і здоровий.  Враховуючи, що ця тема для мене нова, то буду радий пораді, куди ще можна звернутися з цим питанням. По діях фонду є наша історія і наш досвід, а виявлення фактичних незаконних дій – це праця відповідних органів, тож ми будемо охочі співпрацювати.