«Я не можу прирівняти події в Палестині до війни РФ проти України», – Зеленський

Джерело: Володимир Зеленський на підсумковій пресконференції

У відповідь на запитання журналіста турецького видання Anadolu про те, чи засуджує Володимир Зеленський загибель мирного населення Палестини і чи може порівняти це з вбивствами українців російськими окупантами, президент заявив, що не може прирівняти події в Палестині до повномасштабної війни РФ проти України.

Водночас президент Зеленський зазначив, що Україна  визнає цю трагедію та гуманітарні наслідки для обох держав.

“Ми визнаємо політику двох держав. Ми визнаємо цю трагедію, ми визнаємо, що гуманітарні наслідки – страшні на території обох держав. Ми визнаємо незалежний народ Ізраїлю, ми визнаємо незалежний народ Палестини. Але я не можу прирівняти події в Палестині до повномасштабної війни РФ проти України. Тому що вторгнення РФ в Україну не починалося з терористичної атаки людей з українським громадянством на територію Росії. Ніхто цього не робив. Ми жили у своїй незалежній державі, і до нас зайшов ворог і вбив наших людей. Тому це різні речі. Безумовно, мої співчуття”, – сказав Володимир Зеленський.

Відомий експерт із російської зовнішньої політики Олександр Ґабуєв, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з дослідження Росії та Євразії, переконаний, що час працює проти глави Кремля Володимира Путіна. Згідно з його підрахунками, у Москви залишилося грошей лише на 12–18 місяців війни.

В межах зниження наступального потенціалу російського агресора у ніч на 8 грудня підрозділи Сил оборони України уразили низку об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України.

8 грудня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Зокрема, для підприємств, котрі мають статус критично важливих, скасували дію 72-годинного строку для перевірки списків працівників, поданих на бронювання.

8 грудня президент Володимир Зеленський прибув до Лондона. Там глава держави проведе переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, главою Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.

Брюссель знайшов спосіб ухвалювати рішення щодо блокування російських активів без згоди всіх країн-членів ЄС.