«Я їх бачу — і їх вже нема»: як воює з росіянами норвежець Silver Dog з Інтернаціонального легіону
Військовослужбовець 3 Інтернаціонального легіону оборони України Silver Dog з першого погляду складає враження справжньої живої “машини смерті” із гостросюжетних фільмів та викликає єдину думку: “Як добре, що він на нашому боці!” І хоча бойовий досвід легіонера свідчить, що це враження зовсім не оманливе, Silver Dog дуже глибока та різностороння особистість.
– Я з Норвегії. Мав десь 20 різних робіт, – розповідає воїн. За крайньою цивільною професією був ковалем, працював там, де кують метал. Також я був кухарем, художником, працював сервісним інженером у телефонній компанії, трохи електриком, займався різними речами.
Чоловік в Україні уже майже півтора року. Понад половину цього часу в Інтернаціональному легіоні. Він вміє і любить “мінусувати” російських окупантів, тож не раз рятував життя побратимам. Аби бути більш ефективним – постійно тренується, вдосконалює свою смертоносну майстерність, навчається в інших та розробляє власні винаходи. У перервах між бойовими місіями відвідує різні школи дронів.
Джерело: Олександр Лось
Звісно, війна – це суворе випробування. Навіть найкращі легіонери під час виконання бойових завдань стикаються з непростими моментами:
– Найважче – це невизначеність. Ти не знаєш, що буде, коли, як довго. Іноді це втома, іноді – їжа. Іноді те, як довго буде тривати артилерійський обстріл, іноді – як довго доведеться залишатися, як довго доведеться чекати, щоб побачити своїх близьких. Тож, мабуть, найважче – це час.
Але поряд з випробуваннями Silver Dog бачить у своїй небезпечній справі позитивні й цікаві моменти:
– Якщо говорити про бойові дії, – то почути свою першу ракету “Град” – це досить цікаво. Воно не схоже на те, що ти чув у цивільному житті. Найцікавіше на службі – люди, з якими ти працюєш. Ти бачиш багато різних людей, різних характерів. Звичайно, з деякими не ладнаєш, але з деякими – ладнаєш добре, і ця дружба дуже цінна.
Завдяки своїй хоробрості, майстерності і професіоналізму Silver Dog легко й невимушено знищує особовий склад ворога, нехтуючи смертельним ризиком для власного життя. Але в ці моменти він думає зовсім не про небезпеку для себе, адже навіть за таких обставин не втратив людяності і справжнього благородства:
– Ми під час нічних розвідувальних місій за допомогою тепловізора дуже легко бачимо ворога, і коли ми помічаємо росіян, наші бомбардувальники підлітають та бомблять їх. Це майже як дивитися відео на YouTube. Це стає трохи сюрреалістичним, бо ти знаєш, що це люди гинуть. Але ти просто дивишся, як падає білий силует і бачиш навколо нього щось схоже на туман. Так, ми їх помічаємо і даємо нашим хлопцям можливість їх знищити. Але це змушує замислитися над цінністю життя.
Джерело: Олександр Лось
Легіонер шанує звичаї норвезьких воїнів, адже вони цілком відповідають його власному характеру. Як добрий солдат, Silver Dog має особливе ставлення до зброї, не забуваючи при цьому і про почуття гумору.
– Я навіть пообіцяв деяким своїм дронам, що дам їм імена та назву, принаймні двом: одному – “Рейно”, а іншому – “Арнштейн”. За норвезьким звичаєм зброї дають жіночі імена. Тому що зброю треба любити і дбайливо ставитися до неї. Моя стара зброя називалася “Тон’є”, але, думаю, моя дівчина буде трохи засмучена, тому давайте поки що назвемо її “Анна”.
Silver Dog любить свою справу і любить Україну. З цією справою і з землею, яку захищає, проливаючи кров, має намір пов’язати своє майбутнє:
Я планую продовжувати працювати з дронами. Або на військовому, або на приватному контракті. У мене також є кілька ідей щодо власних конструкцій пропелерів і дронів, над якими зараз працюю. Я зацікавлений у подальшому розвитку цього напрямку. Хочу жити в Україні. Я знайшов свою особливу людину. Уже поговорив з командиром про громадянство і, в будь-якому випадку, залишаюся тут. Мабуть, куплю будинок. Моя мрія – мати невеликий дворик з овочами. Я люблю Україну, тому планую залишитися.
Джерело: Олександр Лось
Уже традиційно ми запитали воїна, що для нього особисто Інтернаціональний легіон?
– Легіон для мене? О, це складне питання. Ніколи не здаватися! – ось що для мене Легіон. Ми хочемо перемогти. Ми хочемо показати їм, що ми тут, що ми боремося. Ось що для мене Легіон.
Слава Україні!
Воїн 3 Інтернаціонального легіону оборони України з позивним Silver Dog незворушно й холоднокровно виконує бойові завдання, не забуваючи при цьому про повагу до цінності людського життя. Художник, інженер, винахідник, романтик і справжній лицар б’ється за дівчину, яку кохає, і за землю, яку полюбив, не залишаючи ворогу шансів. Він один із тих, хто своєю зброєю та хоробрістю зупиняє сучасний прояв давнього зла. Він – легіонер вільного світу.
Дізнатися більше про Інтернаціональний легіон оборони України можна на офіційному сайті: https://ildu.mil.gov.ua/
Матеріал для Букв підготував Володимир Патола
Після блискавичного і успішного рейду американських військових на Венесуелу, в результаті якого її невизнанний президент був заарештований і доправлений до США для суду за звинуваченням у злочинах, пов’язаних з організованою наркозлочинністю, думки спостерігачів розділились на тих, хто захоплюється здатністю США проводити такі операції проти диктаторів і тих, хто порівнює ці дії з вторгненням Росії в Україну.
Дід Мороз – не просто новорічна казка, а зброя культурного геноциду, нав’язана радянськими окупантами, щоб стерти українську ідентичність і замінити її на сіру, бездушну “радянську” подобу. Сьогодні, коли Україна бореться за свою ідентичність проти нового імперіалізму, варто прийняти факт: Дід Мороз – це не свято, а символ окупації. Час викинути його на смітник історії разом з творцем, прийнявши, що уся наша ностальгія та звички минулого були лише ілюзією, за якою ховався культурний геноцид, убивства та переслідування.
Рік тому обраний президентом США Дональд Трамп обіцяв завершити війну РФ проти України шляхом тиску на Володимира Путіна та Володимира Зеленського. Якщо перший не погодиться — то озброїти Україну. За рік із тиском на Путіна не склалося. Під тиском перебуває Зеленський. Замість надання нам далекобійної зброї для ударів по РФ, у Трампа з’явилося бажання провести президентські вибори в Україні. Так, ніби це чинний президент Володимир Зеленський розпочав війну з РФ і саме від нього залежить її припинення. Тезу про необхідність виборів підтримує Росія, називаючи Зеленського нелегітимним. Так, ніби після зміни президента в Україні українці вирішать капітулювати.
Питання виборів до завершення бойових дій вкотре активізувалось після чергового випаду Трампа на адресу України, як частини тиску задля прийняття мирного плану США. І хоча сам Трамп уже наче й забув, цю ідею активно просуває Володимир Зеленський і схоже на те, що не лише для нейтралізації звинувачень з боку американського колеги. Логіка президента України є доволі очевидною – скористатись обмеженнями воєнного стану та рейтингом інституційної довіри, щоб забезпечити собі наступні 5 років на посаді вже з оновленою легітимністю.
Це вже стало своєрідною традицією – раз на кілька місяців в адміністрації Трампа настає чергове загострення щодо бажання мирних перемовин з Росією, а в української влади – щодо ідеї провести вибори. Цього разу загострення синхронізувались і Володимир Зеленський піймав Дональда Трампа на слові – президент України готовий до виборів, якщо президент США забезпечить можливість їхнього проведення, тобто примусить Путіна до припинення вогню хоча б на 90 днів.